Крабоподібна туманність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крабоподібна туманність
Залишок наднової
Дані спостережень: епоха J2000.0
Пряме піднесення 05h 35m
Схилення +22°
Відстань 6500 св. р.
Видима зоряна
величина
(V)
+8.4
Видимі виміри (V) 6 × 4'
Сузір'я Телець
Фізичні характеристики
Радіус ~5.5 св. р.
Абсолютна зоряна величина (V) −3.1 ± 0.5
Інші властивості Оптичний пульсар
Позначення M1, NGC 1952
Відкривач Джон Бевіс
Дата відкриття 1731
Див. також: Списки туманностей

Крабоподі́бна тума́нність (M1, NGC 1952 ) — волокниста туманність в сузір'ї Тельця, що являє собою залишок наднової. Розташована на відстані близько 6500 світлових років від Землі, має діаметр 6 світлових років і розширюється зі швидкістю понад 1000 км/с. У центрі туманності міститься нейтронна зоря. Туманність стала першим виявленим астрономічним об'єктом, який відповідає ідентифікованому вибуху наднової.

Історія відкриття[ред. | ред. код]

Малюнок Вільяма Парсонса

Крабоподібна туманність є залишком наднової, що вибухнула, згідно із записами арабських та китайських астрономів, 1054 року. Спалах спостерігався впродовж 23 днів неозброєним оком навіть удень.

Усвідомлення того, що Крабоподібна туманність утворилася внаслідок вибуху наднової, бере свій початок у 1921 році, коли Карл Отто Лампланд (Carl Otto Lampland) оголосив, що побачив зміни у структурі туманності[d][1]. Згодом стало зрозуміло, що Крабоподібна туманність відповідає яскравій надновій SN 1054, зафіксованій середньовічними астрономами в 1054 році нашої ери[2]. Вибух наднової 1054 року було також зафіксовано в зображеннях на древніх візантійських монетах, які були виготовлені за часів імператора Костянтина IX[3].

Свою назву Крабоподібна туманність отримала від малюнка астронома Вільяма Парсонса, 1844 року, що спостерігав її за допомогою 36-дюймового телескопа. На цьому малюнку туманність дуже нагадувала краба. Під час повторного спостереження туманності 1848 року через новий 72-дюймовий телескоп Парсон намалював точніший малюнок, однак назва «Крабоподібна туманність» залишилася.

Цікаві властивості[ред. | ред. код]

Пульсар[ред. | ред. код]

Крабоподібна туманність в інфрачервоному діапазоні (космічний телескоп Спітцер)
Зображення Крабоподібної туманності, отримане шляхом поєднання даних оптичного діапазону з телескопа Габбла (червоним) і рентгенівських зображень з телескопа Чандри (синім).

У центрі туманності розташований пульсар PSR B0531+21, який є нейтронною зорею, що залишилася після вибуху наднової. Його діаметр близько 10 км. Пульсар було відкрито 1968 року; це було перше спостереження, яке пов'язувало залишки наднових та пульсари, яке слугувало основою для припущення, що пульсари є нейтронними зорями. Пульсар Краба обертається навколо своєї осі зі швидкістю 30 обертів на секунду.

Випромінювання пульсара реєструється в усьому електромагнітному спектрі, починаючи від радіодіапазону і закінчуючи γ-випромінюванням.

Калібрування[ред. | ред. код]

Крабоподібна туманність часто застосовується для калібрування в рентгенівській астрономії[джерело?]. Вона дуже яскрава в рентгенівському діапазоні, причому щільність потоку енергії постійна, що є винятком серед пульсарів. У рентгенівській астрономії «Crab» і «milliCrab» іноді використовують як одиницю вимірювання щільності потоку[джерело?]. Є лише кілька джерел у рентгенівському діапазоні, що перевершують Крабоподібну туманність за яскравістю.

Строго періодичний сигнал, що випромінюється пульсаром, використовується для перевірки проміжків часу в рентгенівських детекторах.

Місцезнаходження[ред. | ред. код]

Розташування М1 у сузір'ї Тельця
Розташування Крабоподібної туманності в сузір'ї Тельця

Крабоподібна туманність, у вигляді довгастої дифузної плями доступна для спостережень у найскромніші аматорські телескопи й навіть у біноклі. Однак розрізнити структуру (волокна, клочковатості) можна лише під час спостережень у телескопи з апертурою від 350 мм, однак і в цьому випадку її деталізація далека від того, що зазвичай зображено на фотографіях.

Так звані «діпскай»-фільтри (UHC, OIII, H-β) не допомагають контрастувати зображення. Фільтри для боротьби із засвіченням неба від міст (LPR і подібні до нього) можуть дещо поліпшити контраст Крабоподібної туманності в приміській зоні.

Сусіди по небу з каталогу Мессьє[ред. | ред. код]

  • М35 — (на схід, у сузір'ї Близнят), розсіяне скупчення.
  • М45 — «Плеяди» (на захід, також у сузір'ї Тельця).
  • М36, М37, М38 — (на північ, у сузір'ї Візничого) яскраві розсіяні скупчення.
  • М78, М42, М43 — (на південь, у сузір'ї Оріона) яскраві дифузні туманності.

Послідовність у «Марафоні Мессьє»[ред. | ред. код]

М78М45М1М38М36

Бібліографія[ред. | ред. код]

Більше інформації щодо дати спостереження наднової у 1054, включаючи можливі спостереження автохтонними американцями:

  1. Journal of Astronomy, part 9, chapter 56 of Sung History (Sung Shih) first printing, 1340. (Facsimile on the frontispiece of Misner, Thorne, Wheeler Gravitation, 1973.)
  2. Mitton, S. «The Crab Nebula», Charles Schribner's Sons, 1978.
  3. Ruderman, Malvin A. Highlights of Modern Astrophysics: Old and New Neutron Stars, pp. 21–44. ISBN 0-471-82421-6, Stuart L. Shapiro and Saul A. Teukolsky. 1986.
  4. Manchester R. & Taylor J. «Pulsars», Freeman, 1977
  5. Lyne, A. G. & Graham-Smith F. «Pulsar astronomy», Cambridge University Press, 1998

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lampland, C. O. (1 квітня 1921). OBSERVED CHANGES IN THE STRUCTURE OF THE "CRAB" NEBULA (N. G. C. 1952). Publications of the Astronomical Society of the Pacific (англ.). Т. 33, № 192. с. 79. doi:10.1086/123039. ISSN 1538-3873. Процитовано 4 квітня 2023. 
  2. Jan Oort, Astronomer 07. web.archive.org. 4 вересня 2014. Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 4 квітня 2023. 
  3. На древніх монетах знайшли зображення космічної катастрофи. 20.12.2023, 21:15

Посилання[ред. | ред. код]

  • (англ.) M1. Crab — відео про Крабоподібну туманність.

Зовнішні посилання[ред. код]

Навігатори[ред. | ред. код]



NGC 1948 | NGC 1949 | NGC 1950 | NGC 1951 | NGC 1952 | NGC 1953 | NGC 1954 | NGC 1955 | NGC 1956

Координати: Карта зоряного неба 5г 34м 31.97с, +22° 00′ 52.1″