Бабчинецька волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бабчинецька волость
Центр Бабчинці
Площа 35 231 (1885)
Населення 17 387 осіб (1885)
Густота 45.2 осіб / км²

Бабчинецька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Ямпільського повіту Подільської губернії з центром у селі Бабчинці.

Станом на 1885 рік складалася з 14 поселень, 16 сільських громад. Населення — 17 387 осіб (8803 чоловічої статі та 8584 — жіночої), 754 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 14238 9914
Приватної власності 20245 12902
Іншої власності 748 528
Загалом 35231 23344

Основні поселення волості:

  • Бабчинці — колишнє власницьке село при річці Буша за 22 версти від повітового міста, 3823 особи, 201 дворове господарство, 2 православні церкви, постоялий двір, 3 постоялих будинки, 2 лавки, 3 водяних млини. За 11 верст — селище старообрядців Пилипи із лікарнею та постоялим будинком.
  • Бандишівка — колишнє власницьке село при річці Мурафа, 730 осіб, 38 дворових господарств, православна церква, поштова станція, постоялий будинок.
  • Борівка (Грималівка) — колишнє власницьке село, 3308 осіб, 146 дворових господарств, 2 православні церкви, постоялий двір, 3 постоялих будинки, 2 лавки, винокурний завод.
  • Букатинка — колишнє власницьке село при річці Мурафа, 963 особи, 49 дворових господарств, православна церква, 3 постоялих будинки, водяний млин.
  • Буша — колишнє власницьке село при річці Лозова, 776 осіб, 45 дворових господарств, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, кузня, 2 водяних млини.
  • Грушка — колишнє власницьке село при річці Мурафа, 825 осіб, 53 дворових господарства, православна церква, водяний млин.
  • Коси — колишнє державне село при річці Мурафа, 612 осіб, 36 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
  • Мервинці — колишнє власницьке село при річці Мурафа, 593 особи, 31 дворове господарство, православна церква, постоялих будинок, водяний млин, винокурний завод.
  • Моївка — колишнє власницьке село при річці Буша, 733 особи, 33 дворових господарства, лікарня, постоялих будинок, лавка, бурякоцукровий завод.
  • Садки — колишнє власницьке село при річці Лозова, 663 особи, 37 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
  • Ярузькі Вила — колишнє власницьке село при річках Мурафа та Лозова, 879 осіб, 48 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок.

Старшинами волості були:

  • 1904 року — Омелян Ілліч Гладун[2];

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Подольской губерніи. Изданіе губернскаго статистическаго комитета. - Каменецъ-Подольскъ: Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1904. - XVI + 296 + 218 + 66 с., (стор. 183)