Багрицький Едуард Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Едуард Георгійович Багрицький
Багрицкий Эдуард.JPG
При народженні Едуард Георгійович Дзюбін
Псевдоніми, криптоніми Эдуард Багрицкий і Нина Воскресенская
Дата народження 22 жовтня (3 листопада) 1895(1895-11-03)
Місце народження Одеса
Дата смерті 16 лютого 1934(1934-02-16) (38 років)
Місце смерті Москва, РРФСР, СРСР[1][2][3]
Поховання Новодівочий цвинтар
Національність єврей
Громадянство (підданство) Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1923-1955).svg СРСР
Мова творів російська мова
Рід діяльності поет, перекладач і драматург
Дружина Q4446177?
Автограф: Автограф
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Едуа́рд Гео́ргійович Багри́цький (справжнє прізвище Дзюбін; * 22 жовтня (3 листопада) 1895(18951103), Одеса — † 16 лютого 1934) — радянський поет українського походження. Єврей[4]. Писав російською мовою.

Біографія[ред.ред. код]

Будинок Едуарда Багрицького в Балті

Народився в Одесі. Перші вірші (1914–1917) написані під впливом декадентської поезії. Учасник громадянської війни, створював агітплакати «ЮгРОСТА». Віршам цього періоду властива революційна романтика. Перша збірка віршів — «Південний Захід» (1928). У книгах «Переможці» та «Остання піч» (1932) таврував міщанство.

У творчості Багрицького значне місце посідають твори на українську тематику («Україна», «Одеса», 1924, «Тарас Шевченко», 1933). Серед них відзначається «Дума про Опанаса» (1926). На її формі відбився вплив Тараса Шевченка, української народної поезії. У поемі змальовано картини громадянської війни в Україні, оспівано вірність справі революції, показано моральний занепад зрадника народу. Однак українські робітники і селяни, які були основною рушійною силою революційної боротьби, не знайшли в поемі належного втілення.

Твори[ред.ред. код]

  • Избранное. — Одесса, 1949.
  • Стихотворения и поэмы. — Москва, 1958.
  • Українські переклади:
    • Дума про Опанаса / Переклад Миколи Бажана // Бажан М. Твори. — Т. 2. — К., 1947.
    • Смерть піонерки / Переклад Андрія Малишка // Слава Жовтню. — К., 1948.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]