Керамічна промисловість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Керамічна промисловість (рос. керамическая промышленность, англ. ceramics industry, нім. keramische Industrie f, Keramikindustrie f – підгалузь промисловості будівельних матеріалів, що об'єднує підприємства з видобування сировини і виробництва грубої кераміки (цегли, дренажних і каналізац. труб, черепиці); кислототривких і вогнетривких виробів; плиток (облицювальних, фасадних, для підлоги і стін); тонкої кераміки (виробів з порцеляни і фаянсу); керамзиту; виробів широкої номенклатури електротехнічної і радіотехнічної промисловості тощо.

Історія[ред. | ред. код]

В Київській Русі цегляне ремесло виникло в X столітті. Відомі центри виробництва художньої кераміки в Україні - Опішня, Дибинці, Бубнівка, Ічня, Косів тощо.

Найчисленнішу групу керамічних знахідок становить посуд, який за призначенням поділяється на горщики, корчаги, глеки, миски, миски-сирниці, сковороди, кухлі, ковшики та накривки. Крім посуду, виготовлялися глиняні світильники, іграшки, в т. ч. полив'яні фігурки людей, тварин, глиняні яйця-писанки, полив'яні плитки, що використовувалися для облицювання долівки й стін храмів, палаців та будинків знаті, голосники, дрібна пластика. Розвивалося переважно організованими групами майстрів. Їхні ремісничі майстерні зі складами продукції виявлені, наприклад, у Києві. Відомі також цілі поселення, що спеціалізувалися на виготовленні кераміки. Залишки гончарних горн для випалювання кераміки є в усіх досліджених археологами давньоруських містах і в багатьох давньоруських селищах[1].

Сучасність[ред. | ред. код]

Сучасні заводи в Україні - Баранівський фаянсовий завод, Межигірська фаянсова фабрика та інші.

У світі керамічна промисловість найрозвиненіша в США, Великій Британії, ФРН, Франції, Японії, Італії.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]