Балка Степова
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Балка Степова | |
---|---|
Витік | у селі Червона Поляна |
• координати | 49°00′47″ пн. ш. 36°56′43″ сх. д. / 49.01306° пн. ш. 36.94528° сх. д. |
Гирло | Берека |
• координати | 49°06′56″ пн. ш. 36°50′12″ сх. д. / 49.11556° пн. ш. 36.83667° сх. д. |
Басейн | Сіверського Дінця |
Країни: |
Україна Харківська область |
Довжина | ~16,78 км |
Балка Степова, Степна[1][2][3] — балка (річка) в Україні у Барвінківському районі Харківської області. Права притока річки Береки (басейн Сіверського Дінця).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина балки приблизно 16,78 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 13,87 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,21[3]. Формується декількома балками та загатами. На деяких ділянках балка пересихає[3].
Розташування[ред. | ред. код]
Бере початок у селі Червона Поляна. Тече переважно на північний захід через села Ставкова Балка та Степок і на північно-східній стороні від села Червоний Лиман впадає у річку Береку, праву притоку річки Сіверського Дінця.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- У селі Степок балку перетинає автошлях Р79[3] (регіональний автомобільний шлях в Україні, E105 М18 — Сахновщина — Ізюм — Борова — Куп'янськ — Дворічна — Піски. Проходить територією Красноградського, Кегичівського, Сахновщинського, Лозівського, Барвінківського, Ізюмського, Борівського, Куп'янського, Дворічанського районів Харківської області.).
- У XX столітті на балці існували молочно-тваринна ферма (МТФ), газгольдери та газові свердловини[2], а у XIX столітті — декілька вітряних млинів[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXV, лист: 15. Показаны территории: Екатеринославской губернии, Харьковской губернии.
- ↑ а б Топографічна карта Главного штабу M-37-098. Петрівський. Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік.
- ↑ а б в г Балка Степова на Google.Maps
Джерела[ред. | ред. код]
- Словник гідронімів України – К.: Наукова думка, 1979. – С. 529