Дворічна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Дворічна
Coat of arms of Dvorichna.png
Герб Дворічної
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Дворічанський район
Рада Дворічанська селищна рада
Код КОАТУУ: 6321855100
Основні дані
Засноване 1660
Статус з 1960 року
Площа 4,04 км²
Населення 3650 (01.01.2017)[1]
Густота 1090,5 осіб/км²
Поштовий індекс 62709
Телефонний код +380 5750
Географічні координати 49°51′04″ пн. ш. 37°40′20″ сх. д. / 49.85111° пн. ш. 37.67222° сх. д. / 49.85111; 37.67222Координати: 49°51′04″ пн. ш. 37°40′20″ сх. д. / 49.85111° пн. ш. 37.67222° сх. д. / 49.85111; 37.67222
Висота над рівнем моря 88 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Дворічна
До станції: 3 км
До обл. центру:
 - залізницею: 120 км
 - автошляхами: 138 км
Селищна влада
Адреса 62702, Харківська область, Дворічанський р-н, смт Дворічна, вул. Радянська, 8, тел.7-66-36, ф.7-66-36
Голова селищної ради Магомедов Фархад Ашуралійович
Карта
Дворічна. Карта розташування: Україна (1991-2014)
Дворічна
Дворічна
Дворічна. Карта розташування: Харківська область
Дворічна
Дворічна
Дворічна. Карта розташування: Дворічанський район
Дворічна
Дворічна

Commons-logo.svg Дворічна у Вікісховищі

Дворічна — селище міського типу Дворічанського району Харківської області, районний центр.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Селище міського типу Дворічна знаходиться на правому березі річки Оскіл в місці впадання в неї річок Верхня Дворічна і Нижня Дворічна. Річка Нижня Дворічна ділить селище на дві частини, є міст. На протилежному березі річки Оскіл розташовані селище Дворічне і село Гряниківка. Навколо селища невеликі лісові масиви (сосна). На відстані 4 км розташована залізнична станція Дворічна. Через селище проходить автомобільна дорога Т 2109.

Назва[ред.ред. код]

Селище розташоване у заплаві двох річок — Нижньої Дворічної та Осколу. Звідси і назва — Дворічна.

Транспорт[ред.ред. код]

Доїхати до Дворічної можна автобусом з Харкова (через Куп'янськ) або потягом («Харків-Тополі»).

Історичні відомості[ред.ред. код]

Однією з характерних рис Дворічанщини є те, що протягом свого існування вона знаходилася на географічній і історичній межі держав і народів, про що свідчать окремі стоянки кам'яної доби та археологічні знахідки. В ІV-І тис. до нашої ери на цій землі сходилися кордони племен ямно-гребенчатої, середньостоговскої і трипільської культур. З другої половини ІІІ тисячоріччя до нашої ери й до ХV сторіччя нашої ери представники Донецької групи ямної культури граничили й асимілювалися з племенами катакомбної культури. У V сторіччі до нашої ери землі на заході від річки Оскіл належали праславянам - осколотам. Тут проживали скіфи, сармати, болгари, угри, хазари, русичі, половці. Після навали монголо-татар у ХІІІ сторіччі цей край тривалий час залишався малозаселеним, тому його називали Диким Полем. Дворічна виникла на території Дикого Поля між річками Оскіл і Дворічна в 1660 році з метою захисту населення від набігів татар. У перші десятиліття свого існування поселення виконувало роль одного з прикордонних форпостів (наприкінці ХVІІ століття воно мало назву Полкова Дворічна), а після ліквідації Полкового устрою Дворічна стала військовою слободою.

Основним заняттям дворічан здавна було землеробство, тваринництво, бджільництво й рибальство. Серед місцевих промислів виділявся винокурний промисел, селітроваріння, а також виробництво дьогтю.

В ті часи в Дворічній діяли п'ять ярмарків на рік, на які приїжджали купці з Харкова, Бєлгорода, Валуйок, Ізюму і Донецьких степів.

Наприкінці ХІХ і початку ХХ сторіччя капіталістичні відносини почали проникати в сільськогосподарське виробництво району. Заможні місцеві селяни побудували в Дворічній два цегельних заводи, паровий і водяний млини, олійницю.

Духовне життя краю з кінця ХVІІІ сторіччя розвивалося при наявності значного прошарку росіян. Постійний зв'язок з російськими столицями надовго визначив специфіку Дворічанщини - складової частини Харківщини, як регіону інтенсивного україно-російського впливу.

У 1923 році на території Дворічанської волості були утворені Дворічанський і Вільшанський райони, що входили до складу Куп'янського повіту.

1942 року тут відбувалися запеклі бої під час німецького наступу на куп'янському напрямку. 22 червня війська Південно-Західного фронту залишили районний центр і залізничну станцію Дворічна.У роки Великої Вітчизняної війни тільки з 23 червня по 31 грудня 1941 року до складу діючої армії з району було призвано 5742 місцевих жителя. А після звільнення Дворічної у 1943 році до лав Радянської Армії було призвано ще 3000 чоловік. Біля двохсот дворічан брали участь у партизанському русі. Раніше на цій території знаходився козацький наглядовий пункт, що був розташований на вершині Лисої гори — найвищої точки Дворічанщини.

Економіка[ред.ред. код]

  • У селищі є кілька молочно-товарних, велика птахо-товарна ферми.
  • Дворічанський елеватор, OOO.
  • Дворічанське лісництво.
  • Дворічанська районна друкарня.
  • «Шевченкове», агрофірма, сільськогосподарське ПП.
  • Дворічанська харчосмакова фабрика, ЗАТ.
  • Мисливство «Бірюк».
  • Пекарня «Наш хліб».

Об'єкти соціальної сфери[ред.ред. код]

  • Дворічанський дитячий навчальний заклад № 1 "Колосок".
  • Дворічанський дитячий садок № 2.
  • Дворічанська загальноосвітня школа I-III ступенів.
  • Дворічанський професійний аграрний ліцей.
  • Дворічанський районний ліцей.
  • Дворічанський районний будинок культури.
  • Стадіон.
  • Автовокзал.
  • Дворічанський краєзнавчий музей.
  • Центральна районна лікарня.
  • Дворічанський центр позашкільної роботи - дитячі та юнацькі клуби, центри дозвілля і творчості.
  • Дворічанська дитяча музична школа.
  • Дворічанська дитячо-юнацька спортивна школа.
  • Дворічанська районна лікарня ветеринарної медицини.

Природа[ред.ред. код]

Дворічна — мальовничий куточок Харківської області, що відомий своїми крейдяними горами, заповідниками і річкою Оскіл, берегами якої ішов у похід князь Ігор («Слово о полку Ігоревім»). На берегах річки росте багато рослин, занесених до Червоної книги України, зокрема чарівна і пухнаста трава — ковила. На крейдяних схилах живуть байбаки. У річці водиться багато видів риб.

Околиці Дворічної: балка, що увійшла до території НПП

Біля Дворічної організовано Національний природний парк «Дворічанський». Дата заснування: 11 грудня 2009. Адреса офісу НПП — с. Дворічна, 51, Дворічанський район, 62701, Харківська область.

На території смт. також знаходиться ботанічний заказник місцевого значення Коробочкине. Площа - 29,1 га. У ярах і балках правого берега річки Оскіл представлена ​​унікальна для Харківщини рослинність крейдяних нашарувань. Рідкісні флора і фітоценози, які вимагають охорони.

Люди[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Погода в селищі


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))