Барвінківський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Барвінківський район
Coat of Arms of Barvinkivskiy raion.png Flag of Barvinkivskiy raion.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Харківська область
Код КОАТУУ: 6320400000
Утворений: 1923
Населення: 21 764 (на 1.02.2016)
Площа: 1364.5 км²
Густота: 16.0 осіб/км²
Тел. код: +380-5757
Поштові індекси: 64700—64782
Населені пункти та ради
Районний центр: Барвінкове
Міські ради: 1
Сільські ради: 12
Міста: 1
Села: 57
Селища: 2
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 64701, Харківська обл., Барвінківський р-н, м. Барвінкове, вул. Центральна, 8, 4-18-33
Веб-сторінка: Барвінківська РДА
Голова РДА: Бовдуй Іван Петрович
Голова ради: Щолок Валентина Семенівна

Commons-logo.svg Барвінківський район у Вікісховищі

Барвінкі́вський райо́н — район у південно-східній частині Харківської області. Утворений 1923 року. Населення району становить 23 936 осіб (на 1 лютого 2012 року). Адміністративний центр — місто Барвінкове.

Географія[ред.ред. код]

Район межує з Ізюмським, Близнюківським, Лозівським, Балаклійським районами Харківської області та Олександрівським, Слов'янським районами Донецької області.

Лозівський район Балаклійський район Ізюмський район
Близнюківський район Gray compass rose.svg Донецька область
(Слов'янський район)
Донецька область
(Олександрівський район)
Донецька область
(Слов'янський район)

Загальна площа району становить 1348,5 км² (4,2 % від загальної площі області). Район розташовано у степовий зоні, клімат помірно континентальний.

Корисні копалини представлені кварцовим піском та кам'яним вугіллям. Крім того, важливими природними ресурсами району є чорноземи, пасовища й водосховища, що дає можливість для розвитку рослинництва, тваринництва та рибальства.

Ріки та водоймища району займають площу 1 284,24 га, що становить 0,95 % всього розподілу земель району. Територією району протікають 7 річок, найбільша з них — Сухий Торець.

Історія[ред.ред. код]

Довоєнні роки[ред.ред. код]

Найзначніші події з історії району:

  • заснування м. Барвінкового в 16511653 рр.;
  • відкрито залізничну станцію Барвінкове, що дало змогу вільно пересуватися залізницею Курсько-Харківсько-Азовського напрямку — 1895 р.;
  • будівництво лікарні на 12 ліжок — 1900 р.;
  • будівництво заводу сільськогосподарських машин «Луч» — 1910 р.;
  • вперше виходить газета «Правда Барвінківщини» — 1913 р.;
  • село Барвінкове віднесене до категорії районного підпорядкування — 1938 р.

Роки Другої світової війни[ред.ред. код]

Німецька окупація Барвінківщини продовжувалася з 23 жовтня 1941 р. майже два роки. Визволення району від німецько-фашистських загарбників було завершено 14 жовтня 1943 р.

За даними Барвінківського райвійськкомату у роки війни загинуло 5529 барвінківчан. Із них: 4500 чол. загинули в боях, зникли безвісти, померли від ран, були замучені в полоні; 442 чол. не повернулися на Батьківщину після примусової відправки в Німеччину.

У роки війни 3068 барвінківчан отримали високі урядові нагороди. Шестеро з них стали Героями Радянського Союзу.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Барвінківський район налічує 60 населених пунктів. Із них[1]:

  • міського типу — 1;
  • сільського типу — 59.

Число міських та сільських рад становить — 13 одиниць. Із них:

  • міська — 1
  • сільська — 12

Чисельність міського та сільського населення району (станом на 01.07.2011 р.) становить 24,3 тис. чол., що становить 1,07 % від населення Харківської області. У тому числі:

  • міського — 10,104 тис. чол.
  • сільського — 14,28 тис. чол.

Щільність населення в районі становить 17,8 чол. на км².

Населення[ред.ред. код]

Загальне число пенсіонерів району становить 6113 чол., це 24 % до наявного населення. У тому числі:

  • за віком — 5086 чол., або 83,2 % від загальної кількості пенсіонерів;
  • по інвалідності — 1027 чол. (включно з військовослужбовцями), або 16,8 % від загальної кількості пенсіонерів.

Рівень народжуваності (на 1 тис. чол.) — 7,7 чол. Рівень смертності (на 1 тис. чол.) — 18,1 чол.

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[2]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 29211 91,11 %
росіяни 2269 7,08 %
цигани 119 0,37 %
білоруси 114 0,36 %
молдовани 66 0,21 %
інші 281 0,88 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 29253 91,24 %
російська 2485 7,75 %
циганська 92 0,29 %
вірменська 39 0,12 %
білоруська 37 0,12 %
інші 154 0,48 %

Економіка[ред.ред. код]

Сільське господарство[ред.ред. код]

Сільське господарство завжди відігравало провідну роль у житті району. Загальна площа сільгоспугідь (включаючи підсобні господарства) становить 65,8 тис. га, або 4,3 % угідь області, із них:

ріллі — 53,3 тис. га;
пасовища — 9,5 тис. га;
сіножаті — 2,3 тис. га;
багаторічні — 0,3 тис. га;

Основна спеціалізація району в сільському господарстві — це рослинництво (зернові культури та цукрові корені) та тваринництво (вирощування крупної рогатої худоби та свинарство).

Показники виробництва в 2004 році:

рослинництво — 61,9 тис. грн. — 76,4 %;
тваринництво — 19,1 тис. грн. — 23,6 %.

У районі є потенціал для розвитку тваринницької галузі й переробки сільськогосподарської продукції, що, в поєднанні з висококваліфікованими трудовими ресурсами, має сприяти залученню інвестицій та розвитку підприємництва.

Промисловість[ред.ред. код]

Промисловість району презентують підприємства харчової й переробної галузі, машинобудівного та гірничо-збагачувального комплексу («Гусарівський ГЗК» та ЗАТ «Барвінківський машинобудівний завод»).

У 2009 році темпи розвитку промислового виробництва по району склали 110,6 %. Головними цілями в розвитку району на 2010 рік є підвищення життєвого рівня населення за рахунок:

  • підвищення середньої заробітної плати;
  • надання допомоги малозабезпеченим сім'ям;
  • забезпечення стабільної зайнятості населення у всіх сферах економічної діяльності та виконання заходів, передбачених Програмою зайнятості населення;
  • недопущення заборгованості з виплати заробітної плати та пенсій;
  • забезпечення розвитку торговельної мережі, торговельного та побутового обслуговування населення району.

Економічне зростання в районі планується забезпечити за рахунок:

  • зростання обсягів виробництва продукції рослинництва і тваринництва в АПК та виконання заходів, передбачених галузевими програмами;
  • розширення кола споживачів продукції Гусарівського ГЗК та машзаводу «Червоний промінь», налагодження зовнішньоекономічних зв'язків;
  • нарощування темпів інвестиційної діяльності;
  • розширення торговельної мережі;
  • подальшої активізації підприємницької діяльності;
  • збільшення виробництва продукції в ОСГ.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

районний будинок культури

Освіта[ред.ред. код]

У районі працюють 24 загальноосвітні школи, 18 із яких мають комп'ютерні класи. Станом на 1 січня 2011 кількість учнів в районі становить 2493, кількість викладачів — 381 чоловік.

Школярі Барвінківської гімназії та міських ЗОШ, а також Африканівської, Богодарівської, Велико Комишуваської, Гаврилівської, Гусарівської, Дмитрівської, Іванівської, Іллічівської, Мечебилівської та Грушуваської середніх шкіл мають можливість регулярно користуватися інтернетом.

У районі функціонує 14 дошкільних навчальних закладів, де виховується 482 дітей і працює 65 вихователів.

ЗМІ[ред.ред. код]

У районі видається газета «Вісті Барвінківщини» (співзасновники райдержадміністрація та районна рада), наклад якої становить 3873 примірників.

Серед загальнонаціональних телеканалів, передачі яких можна приймати на території району: УТ-1, УТ-2, «1+1», «Інтер», а також регіональне телебачення Харківської та Донецької областей.

Фізична культура і спорт[ред.ред. код]

У районі функціонує 19 спортивних та 1 тренажерний зал, 28 футбольних полів. Серед найкращих спортивних комплексів району — стадіон «Колос», який розташований у районному центрі м. Барвінкове.

Релігійні громади[ред.ред. код]

У Барвінківському районі діють 10 релігійних громад:

  • м. Барвінкове: Свято-Успенська церква;
  • Євангельських християн-баптистів;
  • Адвентистів 7-го дня;
  • Українська Православна церква Київського патріархату;
  • с. Мечебилове: Іосифо-Обрученська громада УПЦ;
  • с. Погонівка: Греко-католицька церква;
  • с. Іванівка Друга Іоанно-Богославська церква;
  • с. Богодарове: Греко-католицька церква;
  • с. Малинівка: Преподобного Сергія Радонезького;
  • с. Гаврилівка: Арханегла Гавриїла.

Об'єкти туризму[ред.ред. код]

Археологічні[ред.ред. код]

У Барвінківському районі Харківської області на обліку перебуває 40 пам'яток археології.

З давніх часів територія нинішнього Барвінківського району була заселена. В околицях села Великої Комишувахи виявлено рештки неолітичного поселення (V тисячоліття до н. е.), група курганів періоду бронзи (III—II тисячоліття до н. е.); тут розкопано 35 поховань та кілька курганів кочівників (X—XI століття н. е.), на двох з них стояли кам'яні баби.

Біля села Мечебилове розкопано 4 кургани і виявлено понад 20 поховань, з них 19 належать до епохи бронзи (III—II тисячоліття до н. е.) і одне досарматських часів (II століття н. е.).

Архітектурні[ред.ред. код]

У Барвінковому є цікава архітектурна пам'ятка 19 століття — Успенська церква.

Природні[ред.ред. код]

  • Ландшафтний заказник місцевого значення «Новодмитрівський». Площа 209,2 га. Розташований біля с. Нова Дмитрівка.
  • Ботанічний заказник місцевого значення «Данилівський». Площа 20,5 га. Розташований в околицях с. Данилівка.
  • Ентомологічний заказник місцевого значення «Красногірький». Площа 2,5 га. Розташований біля с. Іванівка. Це ділянка на степових схилах балки південної експозиції, де живуть близько 10 видів диких бджіл.
  • Ентомологічний заказник місцевого значення «Чабанне». Площа 5,0 га. Знаходиться в селі Нова Дмитрівка. Це ділянка на степових схилах балки, де живе більше ЗО видів груп корисних комах, серед яких основні види запилювачів люцерни.
  • Орнітологічний заказник місцевого значення «Бритай». Площа 158 га. Розташований в с. Нова Дмитрівка. Це унікальний орнітологічний комплекс — місто поселення нових видів птахів: лебедя шипуна, чаплі великої білої, чаплі рудої. Серед занесених до Червоної книги України — ходуличник.
  • Орнітологічний заказник місцевого значення «Кутеватське». Площа 40,0 га. Знаходиться в с. Мечебилове. Це різноманітний орнітологічний комплекс з різним тваринним світом.
  • Недалеко від Барвінкового знаходиться цікава геологічна пам'ятка: розріз палеогенових відкладів на правому березі річки Сухий Торець.

Особистості[ред.ред. код]

Найзнаменитіші уродженці Барвінківщини:

  • Данилевський Григорій Петрович (26(14).04.1829—18(06). 12.1890) — письменник, чиновник, мандрівник, етнограф, історик. Народився в с. Данилівка.
  • Микола Скрипник (1872—1933 рр.) — видатний політичний діяч;
  • Марія Раєвська—Іванова (1840—1912 рр.) — перша в Росії жінка, яку Рада імператорської Академії мистецтв удостоїла звання художника «Живописець і педагог»;
  • П. Р. Потапенко (1876—1938 рр.) — командир партизанського загону, комдив, член ЦВК УСРСР;
  • Я. Я. Козачок — генерал-майор, учасник двох парадів Перемоги 1945, 1995 рр. на Красній площі м. Москва;
  • М. М. Губіна — агроном радгоспу «Соцнаступ»;
  • О. К. Панасенко — знатна пташниця радгоспу ім. Куйбишева, депутат Верховної Ради УРСР;
  • Г. М. Коноваленко — кукурудзовод ксп. «Жовтень», с. Велика Комишуваха);
  • Г. В. Куцак — полковник юстиції, Заслужений юрист України;
  • І. В. Макогін — український радянський скульптор, заслужений діяч мистецтв;
  • Т. К. Мірошніченко — народна артистка УРСР, актриса Запорізького українського музично-драматичного театру.

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Барвінківського району були створені 33 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 53,70 % (проголосували 11 150 із 20 762 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 33,22 % (3 704 виборців); Михайло Добкін — 21,35 % (2 380 виборців), Сергій Тігіпко — 8,86 % (988 виборців), Вадим Рабінович — 7,18 % (801 виборців), Олег Ляшко — 6,17 % (688 виборців), Юлія Тимошенко — 5,17 % (576 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,66 %.[3]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]