Барвінківський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Барвінківський район
Barvenkiv.png Barvin.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Харківська область
Код КОАТУУ: 6320400000
Утворений: 1923
Населення: 22 918 (на 1.02.2015)
Площа: 1364.5 км²
Густота: 17.6 осіб/км²
Тел. код: +380-5757
Поштові індекси: 64700—64782
Населені пункти та ради
Районний центр: Барвінкове
Міські ради: 1
Сільські ради: 12
Міста: 1
Села: 57
Селища: 2
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 64701, Харківська обл., Барвінківський р-н, м. Барвінкове, вул. Леніна, 8, 4-18-33
Веб-сторінка: Барвінківська РДА
Голова РДА: Бовдуй Іван Петрович
Голова ради: Щолок Валентина Семенівна

Барвінкі́вський райо́н — район у південно-східній частині Харківської області. Утворений 1923 року. Населення району становить 23 936 осіб (на 1 лютого 2012 року). Адміністративний центр — місто Барвінкове.

Географія[ред.ред. код]

Загальна площа району становить 1348,5 км² (4,2% від загальної площі області). Район розташовано у степовий зоні, клімат помірно континентальний.

Корисні копалини представлені кварцовим піском та кам'яним вугіллям. Крім того, важливими природними ресурсами району є чорноземи, пасовища й водосховища, що дає можливість для розвитку рослинництва, тваринництва та рибальства.

Ріки та водоймища району займають площу 1 284,24 га, що становить 0,95% всього розподілу земель району. Територією району протікають 7 річок, найбільша з них — Сухий Торець.

Район межує з Ізюмським, Близнюківським, Лозівським, Балаклійським районами Харківської області та Олександрівським, Слов'янським районами Донецької області.

Історія[ред.ред. код]

Довоєнні роки[ред.ред. код]

Найзначніші події з історії району:

  • заснування м. Барвінкового в 16511653 рр.;
  • відкрито залізничну станцію Барвінкове, що дало змогу вільно пересуватися залізницею Курсько-Харківсько-Азовського напрямку — 1895 р.;
  • будівництво лікарні на 12 ліжок — 1900 р.;
  • будівництво заводу сільськогосподарських машин «Луч» — 1910 р.;
  • вперше виходить газета «Правда Барвінківщини» — 1913 р.;
  • село Барвінкове віднесене до категорії районного підпорядкування — 1938 р.

Роки Другої світової війни[ред.ред. код]

Німецька окупація Барвінківщини продовжувалася з 23 жовтня 1941 р. майже два роки. Визволення району від німецько-фашистських загарбників було завершено 14 жовтня 1943 р.

За даними Барвінківського райвійськкомату у роки війни загинуло 5529 барвінківчан. Із них: 4500 чол. загинули в боях, пропали без вісті, померли від ран, були замучені в полоні; 442 чол. не повернулися на Батьківщину після примусової відправки в Німеччину.

У роки війни 3068 барвінківчан отримали високі урядові нагороди. Шестеро з них стали Героями Радянського Союзу.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Барвінківський район налічує 60 населених пунктів. Із них[1]:

  • міського типу — 1;
  • сільського типу — 59.

Число міських та сільських рад становить — 13 одиниць. Із них:

  • міська — 1
  • сільська — 12

Чисельність міського та сільського населення району (станом на 01.07.2011 р.) становить 24,3 тис. чол., що становить 1,07% від населення Харківської області. У тому числі:

  • міського — 10,104 тис. чол.
  • сільського — 14,28 тис. чол.

Щільність населення в районі становить 17,8 чол. на км².

Населення[ред.ред. код]

Загальна інформація[ред.ред. код]

Загальне число пенсіонерів району становить 6113 чол., це 24% до наявного населення. У тому числі:

  • за віком — 5086 чол., або 83,2% від загальної кількості пенсіонерів;
  • по інвалідності — 1027 чол. (включно з військовослужбовцями), або 16,8% від загальної кількості пенсіонерів.

Рівень народжуваності (на 1 тис. чол.) — 7,7 чол. Рівень смертності (на 1 тис. чол.) — 18,1 чол.

Національний склад населення[ред.ред. код]

Національний склад населення станом на 1 січня 2005 року:

  • українців — 29211 (91%)
  • росіян — 2269 (7,1%)
  • циган — 119 (0,4%)
  • білорусів — 114 (0,4%)
  • вірменів — 58
  • угорців — 32
  • азербайджанців — 27
  • татар — 20
  • башкирів — 3
  • болгар — 6
  • литовців — 7
  • калмиків — 1
  • казахів — 2
  • грузинів — 6

Економіка[ред.ред. код]

Сільське господарство[ред.ред. код]

Сільське господарство завжди відігравало провідну роль у житті району. Загальна площа сільгоспугідь (включаючи підсобні господарства) становить 65,8 тис. га, або 4,3% угідь області, із них:

ріллі — 53,3 тис. га;
пасовища — 9,5 тис. га;
сіножаті — 2,3 тис. га;
багаторічні — 0,3 тис. га;

Основна спеціалізація району в сільському господарстві — це рослинництво (зернові культури та цукрові корені) та тваринництво (вирощування крупної рогатої худоби та свинарство).

Показники виробництва в 2004 році:

рослинництво — 61,9 тис. грн. — 76,4%;
тваринництво — 19,1 тис. грн. — 23,6%.

У районі є потенціал для розвитку тваринницької галузі й переробки сільськогосподарської продукції, що, в поєднанні з висококваліфікованими трудовими ресурсами, має сприяти залученню інвестицій та розвитку підприємництва.

Промисловість[ред.ред. код]

Промисловість району презентують підприємства харчової й переробної галузі, машинобудівного та гірничо-збагачувального комплексу («Гусарівський ГЗК» та ЗАТ «Барвінківський машинобудівний завод»).

У 2009 році темпи розвитку промислового виробництва по району склали 110,6%. Головними цілями в розвитку району на 2010 рік є підвищення життєвого рівня населення за рахунок:

  • підвищення середньої заробітної плати;
  • надання допомоги малозабезпеченим сім'ям;
  • забезпечення стабільної зайнятості населення у всіх сферах економічної діяльності та виконання заходів, передбачених Програмою зайнятості населення;
  • недопущення заборгованості з виплати заробітної плати та пенсій;
  • забезпечення розвитку торговельної мережі, торговельного та побутового обслуговування населення району.

Економічне зростання в районі планується забезпечити за рахунок:

  • зростання обсягів виробництва продукції рослинництва і тваринництва в АПК та виконання заходів, передбачених галузевими програмами;
  • розширення кола споживачів продукції Гусарівського ГЗК та машзаводу «Червоний промінь», налагодження зовнішньоекономічних зв'язків;
  • нарощування темпів інвестиційної діяльності;
  • розширення торговельної мережі;
  • подальшої активізації підприємницької діяльності;
  • збільшення виробництва продукції в ОСГ.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Освіта[ред.ред. код]

У районі працюють 24 загальноосвітні школи, 18 із яких мають комп'ютерні класи. Станом на 1 січня 2011 кількість учнів в районі становить 2493, кількість викладачів — 381 чоловік.

Школярі Барвінківської гімназії та міських ЗОШ, а також Африканівської, Богодарівської, Велико Комишуваської, Гаврилівської, Гусарівської, Дмитрівської, Іванівської, Іллічівської, Мечебилівської та Грушуваської середніх шкіл мають можливість регулярно користуватися інтернетом.

У районі функціонує 14 дошкільних навчальних закладів, де виховується 482 дітей і працює 65 вихователів.

ЗМІ[ред.ред. код]

У районі видається газета «Вісті Барвінківщини» (співзасновники райдержадміністрація та районна рада), наклад якої становить 3873 примірників.

Серед загальнонаціональних телеканалів, передачі яких можна приймати на території району: УТ-1, УТ-2, «1+1», «Інтер», а також регіональне телебачення Харківської та Донецької областей.

Фізична культура і спорт[ред.ред. код]

У районі функціонує 19 спортивних та 1 тренажерний зал, 28 футбольних полів. Серед найкращих спортивних комплексів району — стадіон «Колос», який розташований у районному центрі м. Барвінкове.

Релігійні громади[ред.ред. код]

У Барвінківському районі діють 10 релігійних громад:

  • м. Барвінкове: Свято-Успенська церква;
  • Євангельських християн-баптистів;
  • Адвентистів 7-го дня;
  • Українська Православна церква Київського патріархату;
  • с. Мечебилове: Іосифо-Обрученська громада УПЦ;
  • с. Погонівка: Греко-католицька церква;
  • с. Іванівка Друга Іоанно-Богославська церква;
  • с. Богодарове: Греко-католицька церква;
  • с. Малинівка: Преподобного Сергія Радонезького;
  • с. Гаврилівка: Арханегла Гавриїла.

Об'єкти туризму[ред.ред. код]

Археологічні[ред.ред. код]

У Барвінківському районі Харківської області на обліку перебуває 40 пам'яток археології.

З давніх часів територія нинішнього Барвінківського району була заселена. В околицях села Великої Комишувахи виявлено рештки неолітичного поселення (V тисячоліття до н. е.), група курганів періоду бронзи (III–II тисячоліття до н. е.); тут розкопано 35 поховань та кілька курганів кочівників (X–XI століття н. е.), на двох з них стояли кам'яні баби.

Біля села Мечебилове розкопано 4 кургани і виявлено понад 20 поховань, з них 19 належать до епохи бронзи (III-II тисячоліття до н. е.) і одне досарматських часів (II століття н. е.).

Архітектурні[ред.ред. код]

У Барвінковому є цікава архітектурна пам'ятка 19 століття — Успенська церква.

Природні[ред.ред. код]

  • Ландшафтний заказник місцевого значення «Новодмитрівський». Площа 209,2 га. Розташований біля с. Нова Дмитрівка.
  • Ботанічний заказник місцевого значення «Данилівський». Площа 20,5 га. Розташований в околицях с. Данилівка.
  • Ентомологічний заказник місцевого значення «Красногірький». Площа 2,5 га. Розташований біля с. Іванівка. Це ділянка на степових схилах балки південної експозиції, де живуть біля 10 видів диких бджіл.
  • Ентомологічний заказник місцевого значення «Чабанне». Площа 5,0 га. Знаходиться в селі Нова Дмитрівка. Це ділянка на степових схилах балки, де живе більше ЗО видів груп корисних комах, серед яких основні види запилювачів люцерни.
  • Орнітологічний заказник місцевого значення «Бритай». Площа 158 га. Розташований в с. Нова Дмитрівка. Це унікальний орнітологічний комплекс — місто поселення нових видів птахів: лебедя шипуна, чаплі великої білої, чаплі рудої. Серед занесених до Червоної книги України — ходуличник.
  • Орнітологічний заказник місцевого значення «Кутеватське». Площа 40,0 га. Знаходиться в с. Мечебилове. Це різноманітний орнітологічний комплекс з різним тваринним світом.
  • Недалеко від Барвінкового знаходиться цікава геологічна пам'ятка: розріз палеогенових відкладів на правому березі річки Сухий Торець.

Особистості[ред.ред. код]

Найзнаменитіші уродженці Барвінківщини:

  • Данилевський Григорій Петрович (26(14).04.1829—18(06). 12.1890) — письменник, чиновник, мандрівник, етнограф, історик. Народився в с. Данилівка.
  • Микола Скрипник (1872–1933 рр.) — видатний політичний діяч;
  • Марія Раєвська—Іванова (1840–1912 рр.) — перша в Росії жінка, яку Рада імператорської Академії мистецтв удостоїла звання художника «Живописець і педагог»;
  • П. Р. Потапенко (1876–1938 рр.) — командир партизанського загону, комдив, член ЦВК УСРСР;
  • Я. Я. Козачок — генерал-майор, учасник двох парадів Перемоги 1945, 1995 рр. на Красній площі м. Москва;
  • М. М. Губіна — агроном радгоспу «Соцнаступ», Герой Соціалістичної праці;
  • О. К. Панасенко — знатна пташниця радгоспу ім. Куйбишева, депутат Верховної Ради УРСР;
  • Г. М. Коноваленко — кукурудзовод ксп. «Жовтень», с. Велика Комишуваха), Герой Соціалістичної праці;
  • І. В. Макогін — український радянський скульптор, заслужений діяч мистецтв;
  • Т. К. Мірошніченко — народна артистка УРСР, актриса Запорізького українського музично-драматичного театру.

Герої Радянського Союзу:

  • Гергель Андрій Прокопович (с. Новопавлівка);
  • Кулик Григорій Павлович (с. Велика Комишуваха);
  • Безсонов Олександр Андрійович (м. Барвінкове);
  • Денисенко Григорій Костянтинович (м. Барвінкове);
  • Перевозний Михайло Іванович (с. Мечебилове);
  • Петренко Іван Прокопович (с. Цеглярівка).

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]