Барбі Клаус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ніколаус Барбьє
Nikolaus Barbie
Klaus Barbie September 1930.png
Прізвисько Ліонський м'ясник
Народження 25 жовтня 1913(1913-10-25)
Бад-Годесберг, Німецька Імперія
Смерть 25 вересня 1991(1991-09-25) (77 років)
Ліон, Франція
лейкоз
Приналежність Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Waffen-SS Ваффен-СС
Роки служби 19301945
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Член СС
Звання гауптштурмфюрер
Війни / битви
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Барбі Клаус у Вікісховищі?

Клаус Барбі або Ніколаус Барбьє (нім. Nikolaus Barbie), він же Клаус Альтман (19131991) — німецький нацистський військовий злочинець часів Другої світової війни, відомий як колишній начальник відділення гестапо німецької окупаційної влади у французькому місті Ліон, прізвисько — «Ліонський м'ясник».

Член СС з вересня 1935 (членський № 272.284), член НСДАП з травня 1937 (членський № 4.583.085), з квітня 1940 отримав звання Унтерштурмфюрера СС.

Біографія[ред.ред. код]

Після початку Другої світової війни в 1940 році опинився в окупованих Третім Рейхом Нідерландах, де займався переважно депортацією голландських євреїв до концентраційних таборів. З травня 1940 по березень 1942 очолював управління СС по депортації євреїв Амстердаму. Був командувачем поліції безпеки та СД окупаційної влади Амстердама, в листопаді 1940 був підвищений до оберштурмфюрера.

Після інтервенції Третього Рейху у Францію, очолив Відділення IV гестапо при коменданті Поліції безпеки та СД міста Ліон. За визнанням свідків, першими його словами при призначенні на цю посаду було: «Я прийшов, щоб вбивати». Барбі власноруч займався тортурами арештованих, стратами членів французького Руху опору, депортацією євреїв та учасників Руху опору у Франції 19421945 років. Він катував католицьких священиків електрошоком, підвішував їх ногами догори, бив та піддавав тортурам малолітніх дітей, морив їх голодом. Жінок він роздягав, бив до втрати свідомості, ґвалтував їх сам, а також спеціально навченими службовими собаками. Клаус Барбі, окрім цього, відомий своєю участю в масовій страті населення Сен-Жені-Лаваль, депортації до таборів смерті єврейських дітей-сиріт тощо.

В листопаді 1944 його було підвищено до гауптштурмфюрера та переведено до Дортмунда.

Після війни він «пацючою стежкою» втік до Болівії, де змінив ім'я на «Клаус Альтман». Був радником сил безпеки болівійського диктатора Гуго Бансера у ранзі підполковника в боротьбі проти партизан, яких очолював кубинський революціонер Че Гевара. В 1966—1967 роках його як таємного інформатора використовувала німецька розвідка БНД. В персональній характеристиці БНД відзначались його «істинно німецький образ думок» та «рішучий антикомунізм».

В 1980 Барбі допоміг прийти до влади болівійському диктатору-путчисту Луїсу Техада.

Заочно був тричі засуджений у Франції до смертної кари в 1947, 1952 і 1954 роках.

Після приходу до влади в Болівії у 1983 р. демократичного уряду Ернана Суасо, був заарештований і виданий Франції, де постав перед судом за звинуваченням у злочинах проти людства. Судовий роцес розпочався 11 травня 1987 року і привернув увагу всього світу. Його захист на процесі фінансував заперечник Голокосту, швейцарський банкір Франсуа Жено, а вів процес скандально відомий адвокат Жак Вержес. На процесі постало питання про колабораціонізм, співучасть та співвідповідальність французьских правлячих кіл у нацистських злочинах Голокосту. Це викликало нову хвилю антисемітизму у Франції.

4 липня 1987 Барбі було засуджено до довічного ув'язнення. Зачитування вироку зайняло у суді 185 годин.

Помер в 1991 від раку у в'язниці міста Ліон.

Посилання[ред.ред. код]