Баринов Дмитро Миколайович

	Дмитро Баринов
Особисті дані
Народження	11 вересня 1996 (27 років)
	Огуднево, Щолковський район, Росія
Зріст	179 см
Вага	72 кг
Громадянство	Росія
Позиція	півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Локомотив» (Москва)
Номер	6
Юнацькі клуби
2012—2015	«Локомотив» (Москва)
Професіональні клуби*
Національна збірна**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті. ; Інформацію оновлено 22 січня 2021.
	** Інформацію про ігри та голи за національну збірну ; оновлено 22 січня 2021.
Дмитро Баринов у Вікісховищі

Дмитро Миколайович Баринов (рос. Дмитрий Николаевич Баринов, нар. 11 вересня 1996) — російський футболіст, півзахисник клубу «Локомотив» (Москва) та національної збірної Росії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 11 вересня 1996 року у селі Огуднево біля Москви. Вихованець підмосковного футболу. Починав займатися в місцевій огудневській фізкультурно-спортивній школі «Селена», потім у школах щолковського «Спартака» і фрязінського «Олімпу». Після цього перебрався в училище олімпійського резерву «Майстер-Сатурн», що знаходиться в Єгор'євську. Там займався під керівництвом Сергія Кіщенка^[1]. Виступав за юнацьку команду «Сатурна».

Провівши в раменському клубі два з половиною роки, 2012 року Баринов перейшов до Академії московського «Локомотива», де потрапив до команди 1996-го року народження, яку тренував Микола Ульянов^[1]. З початку 2013 року Сергій Полстянов почав залучати юного півзахисника до тренувань молодіжного складу «залізничників». 19 квітня Баринов дебютував у молодіжній першості, на 74-й хвилині гостьового матчу з «Кубанню» (1:1) вийшов на поле замість Микити Саламатова^[2].

16 травня 2015 року він дебютував за першу команду «Локомотива» у матчі проти казанського «Рубіну» (3:0) в російській Прем'єр-лізі^[3]. У сезоні 2016/17 він виграв з командою Кубок Росії, а наступного року і чемпіонат Росії^[4]^[5].

22 травня 2019 року в фінальній грі Кубка Росії проти «Уралу» (1:0) Дмитро Баринов, який став автором єдиного гола і приніс своїй команді трофей, був визнаний найкращим гравцем матчу^[6]. 9 липня 2019 року Баринов продовжив контракт із «залізничниками» на чотири роки. 18 вересня 2019 року забив свій дебютний гол за «Локомотив» у єврокубках, відзначившись у ворота німецького «Баєра 04» (2:1), в рамках групового етапу Ліги чемпіонів 2019/20.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

2013 року дебютував у складі юнацької збірної Росії (U-17), складеної з гравців 1996-го року, у товариських матчах. У п'яти проведених поєдинках зумів відзначитися один раз^[7]. В офіційних зустрічах під егідою УЄФА вперше зіграв на стадії елітного відбіркового раунду на Євро-2013. Першу гру зі словенцями провів з першої до останньої хвилини. І саме забитий ним на 37-й хвилині м'яч, після якого рахунок став 2:1, приніс першу перемогу збірній^[8]. У наступних матчах Росія обіграла збірну Англії і поступилася Португалії. В обох поєдинках Дмитро провів по 69 хвилин, обидва рази поступаючись місцем на полі Олександру Головіну. Незважаючи на поразку в останній грі, збірна Росії кваліфікувалась на юнацький чемпіонат Європи в Словаччині^[9]. У фінальному турнірі Баринов взяв участь у всіх іграх, крім однієї. Він не зіграв у стартовій грі проти збірної України. Півфінальна зустріч зі збірною Швеції завершилася нульовою нічиєю. У серії післяматчевих пенальті, яка завершилася з рахунком 10:9 на користь росіян, Баринов свій удар реалізував^[10]. Фінальна зустріч з Італією також завершилася «сухою» нічиєю, а в серії пенальті російська збірна здобула гору 5:4 і стала чемпіоном Європи^[11].

Пізніше він представляв юнацьку збірну Росії до 19 років на юнацькому чемпіонаті Європи 2015 року в Греції, де Росія посіла друге місце, а Баринов забив один гол у матчі групового етапу проти Іспанії (3:1). Загалом на юнацькому рівні взяв участь у 22 іграх, відзначившись 2 забитими голами.

Протягом 2015–2017 років залучався до складу молодіжної збірної Росії. На молодіжному рівні зіграв у 14 офіційних матчах, забив 2 голи.

8 червня 2019 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Росії, вийшовши на 73-й хвилині на заміну замість Романа Зобніна у матчі відбору до чемпіонату Європи 2020 року зі збірної Сан-Марино (9:0). 11 жовтня 2019 року вперше вийшов у стартовому складі збірної в матчі відбору Євро-2020 з Шотландією, матч закінчився перемогою росіян з рахунком 4:0.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
Сезон	Команда	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2014–15	«Локомотив» (Москва)	ПЛ	2	0	КР	0	0		-	-		-	-	2	0
2015–16		ПЛ	2	0	КР	2	0	ЛЄ	0	0		-	-	4	0
2016–17		ПЛ	12	0	КР	3	0		-	-		-	-	15	0
2017–18		ПЛ	16	1	КР	0	0	ЛЄ	2	0	СКР	1	0	19	1
2018–19		ПЛ	23	1	КР	5	1	ЛЄ	4	0	СКР	1	0	33	2
2019–20		ПЛ	12	1	КР	0	0	ЛЄ	2	1	СКР	1	0	15	2
Усього за кар'єру			67	3		10	1		8	1		3	0	88	3

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

Статистика матчів і голів за збірну — Росія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
8-6-2019	Саранськ	Росія	9 – 0	Сан-Марино	Відбір до ЧЄ 2020	-	73'
11-6-2019	Нижній Новгород	Росія	1 – 0	Кіпр	Відбір до ЧЄ 2020	-	78'
6-9-2019	Глазго	Шотландія	1 – 2	Росія	Відбір до ЧЄ 2020	-	66' 70'
10-10-2019	Москва	Росія	4 – 0	Шотландія	Відбір до ЧЄ 2020	-
Усього		Матчів	4		Голів	0