Фрязіно

Герб міста

Фря́зіно (рос. Фрязино) — місто (з 1951) обласного підпорядкування в Московській області, Росія. Розташоване на ріці Любосєєвці, яка впадає у річку Вор'я (басейн Клязьми), приблизно, за 25 км на північний схід від Москви. Центр російської (радянської) НВЧ електроніки. У грудні 2003 року місто отримало статус «міста науки» — наукограда Росії .

Населення міста — 53,0 тис. чол. (2009).

Історія

На території сучасного міста існували відомі з 1584—1586 роках село Гребньова, села Фрязіновка і Чижова. У другій половині XVIII століття тут виникло шовкоткацьке підприємство.

Перша згадка — у писарських книгах Московського повіту за 1584-86 роки: «дер. Фрязинова, а Самсонова тоже на рчк. на Любосивке, а в ней пашни паханые серой земли 8 четьи да перелогу 27 четв. в поле, а в дву потому ж, сена 10 коп, лесу дровяняного 5 дес». Тоді село належало до вотчини Богдана Бєльського.

• у 1784 — село (рос. деревня) Фрязіна
• у 1791 — збудовано храм Гребневской Божої матері
• у 1868 — село (рос. село) Фрязіно
• у 1938 — робоче селище Фрязіно
• з 1951 — місто Фрязіно
• з 1968 — місто обласного підпорядкування
• з 2003 — наукоград

Економіка

У 1901 заснована шовкоткацького фабрика Капцових — перша кам'яна будівля в селі. Фабрика була націоналізована в 1918 році і ліквідована рішенням Шелкотреста в 1929.

У 1933 на місці колишньої фабрики шовкоткацького створений завод «Радіолампа». З цього моменту Фрязіно стає центром електронної промисловості. У 1943 відкривається перший науково-дослідний інститут (НДІ) з дослідним заводом, згодом їх число збільшується до п'яти. У 1955 розпочато будівництво філії Інституту радіоелектроніки АН СРСР.

У радянські часи містоутворюючими підприємствами були працювали на військове замовлення НДІ. З розпадом СРСР ці інститути були змушені скоротити більшість співробітників. В наш час^[Коли?] значна частина жителів працює в Москві.

У порядку конверсії оборонних НДІ були створені підприємства: в 1993 році — «Істок-Система», виробник медичного обладнання під торговою маркою «Гастроскан», в 1994 — «Істок-Аудіо», виробник слухових апаратів. Крім електронної і медичної в місті існує кондитерська промисловість, а також чаеразвесочная фабрика компанії «Майський чай».

Освіта

У 1912 відкрита перша школа; в наш час^[Коли?] в місті 7 шкіл, у тому числі 5 загальноосвітніх, гімназія та ліцей. До кінця 1980-х років 20% жителів мали вищу освіту, серед них — 460 кандидатів і 77 докторів наук, 2 академіки, 120 лауреатів Ленінської і Державної премій СРСР и Росії.

Архітектура, пам'ятки

На східній околиці міста, на березі річки Любосеевкі, — колишня садиба Гребньова (1780—1790-і рр.; реконструйована в 1817—1823).

Транспорт

Місто розташоване на 24-му кілометрі Щелковського шосе (на 7-му Фряновского). Місто має два автовокзалу, розташованих на вул. Польовий та вул. Московській.

У місті діють три міських автобусних маршрути і стільки ж маршрутних таксі. Крім цього, через місто проходять 10 приміських маршрутів автобусів (у тому числі і з Москви). Усередині міста є кілька різних служб таксі.

Також у місті є залізнична станція і дві пасажирські платформи (Фрязіно-Товарна і Фрязіно-Пасажирська, що є кінцевою).

Від Москви можна дістатися двома способами:

• на електричці з Ярославського вокзалу за 1 годину 15 хв (Ярославське напрямок)
• на маршрутці або автобусі (№ 361, № 335) з автовокзалу метро Щолківська — близько півгодини, крім годин пік.

Відомі фрязінци

• Дев'ятков Микола Дмитрович

Посилання

• Офіційний сайт міста Фрязіно
• Інформаційний сайт міста Фрязіно