Прем'єр-ліга (Росія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Чемпіонат Росії з футболу)
Перейти до: навігація, пошук
Прем'єр-ліга (Росія)
Засновано 1992 (Вища ліга)
2001 (Прем'єр-ліга)
Регіон Росія Росія
Конфедерація УЄФА
Термін проведення осінь-весна
Кількість команд 16
Рівень в ієрархії 1
Пониження в класі ФНЛ
Внутрішній кубок Кубок Росії
Міжнародні турніри Ліга чемпіонів
Ліга Європи
Поточний чемпіон «Зеніт»
(четверта перемога)
Найбільше перемог Спартак (Москва)
(9 перемог)
Сайт Офіційний сайт
Soccerball current event.svg Поточний сезон

Чемпіонат Росії з футболу серед команд клубів Прем'єр-Ліги — вищий дивізіон системи футбольних ліг Росії. У змаганні беруть участь 16 клубів Російської футбольної Прем'єр-Ліги. Після кожного сезону клуби, що зайняли два останні місця, переходять в Перший дивізіон, а їхні місця займають дві найсильніші команди Першого дивізіону.

Перший чемпіонат Росії був проведений в 1992, до 1997 турнір називався Вищою лігою, в 1998 ліга була перейменована у Вищий дивізіон.

До 2001 чемпіонат Росії управлявся Професійною футбольною лігою, з 2002 за організацію змагань відповідає спеціально створена для цього Російська футбольна Прем'єр-Ліга.

Чемпіон сезону 2013/2014 — ЦСКА (Москва).

Історія[ред.ред. код]

Після розпаду СРСР 1991 року колишні радянські республіки почали проводити незалежні футбольні чемпіонати. У радянській Вищій лізі 1991 року було чимало російських клубів, але все ж недостатньо, щоб скласти лігу. Тому 1992 в російській Вищій лізі змагалися 20 російських клубів з вищої та першої ліг чемпіонату СРСР. Для зменшення загальної кількості матчів команди були розділені на дві групи. Кількість команд у Вищій лізі було поступово скорочено: 18 1993-го і 16 1994-го. Відтоді Вищий дивізіон (і Прем'єр-Ліга) складається з 16 клубів, за винятком експерименту 1996 та 1997 року, коли команд було на дві більше.

Домінуючою силою у Вищому дивізіоні був «Спартак» (Москва), який виграв 9 чемпіонатів за 10 років. Єдиний, крім «Спартака», клуб, який став за цей час чемпіоном — «Спартак-Аланія» (Владикавказ) (1995). Серед матчів, які уособлюють протистояння цих клубів, — гра за чемпіонський титул ( «золотий матч») 1996, виграна московським «Спартаком».

Загалом в чемпіонатах Росії в різні роки виступали 37 команд, що представляли 24 суб'єкти Російської Федерації (Москва (7 команд), Санкт-Петербург, Московська область (2), Самарська область (2), Волгоградська область (2), Ростовська область, Ярославська область, Нижньогородська область, Свердловська область, Калінінградська область, Воронезька область, Томська область, Тюменська область, Саратовська область, Краснодарський край (3), Ставропольський край, Приморський край (2), Пермський край, Північна Осетія, Татарстан (2), Калмикія, Дагестан, Кабардино-Балкарія, Чечня).

Прем'єр-Ліга 2014/2015 років[ред.ред. код]

Право грати в сезоні 2014/2015 в Прем'єр-Лізі мають команди:

  • «Амкар» (Перм)
  • "Арсенал" (Тула)
  • «Динамо» (Москва)
  • «Зеніт» (Санкт-Петербург)
  • ФК "Краснодар"
  • «Кубань" (Краснодар)
  • «Локомотив» (Москва)
  • "Мордовія" (Саранськ)
  • ФК «Ростов»
  • «Рубін» (Казань)
  • «Спартак» (Москва)
  • "Терек" (Грозний)
  • "Торпедо" (Москва)
  • "Урал" (Єкатеринбург)
  • ФК "Уфа"
  • ЦСКА (Москва)

Чемпіони, призери і бомбардири[ред.ред. код]

Сезон Чемпіон 2-е місце 3-є місце Бомбардир
1992 Спартак (М) Спартак (Владикавказ) Динамо (М) Азербайджан Вели Касумов (Динамо (Москва), Спартак (Москва), 16 голів — за 1-8 місця)
Росія Юрій Матвеєв (Уралмаш, 20 голів — за 9-20 місця)
1993 Спартак (М) (2) Ротор (Волгоград) Динамо (М) Росія Віктор Панченко (КАМАЗ, 21 гол)
1994 Спартак (М) (3) Динамо (М) Локомотив (М) Росія Ігор Симутєнков (Динамо (М), 21 гол)
1995 Спартак-Аланія Локомотив (М) Спартак (М) Росія Олег Веретенніков (Ротор (Волгоград), 25 голів)
1996 Спартак (М) (4) Аланія Ротор (Волгоград) Росія Олександр Маслов (Ростсельмаш, 23 гола)
1997 Спартак (М) (5) Ротор (Волгоград) Динамо (М) Росія Олег Веретенніков (Ротор (Волгоград), 22 гола)
1998 Спартак (М) (6) ЦСКА Локомотив (М) Росія Олег Веретенніков (Ротор (Волгоград), 22 гола)
1999 Спартак (М) (7) Локомотив (М) ЦСКА Грузія Георгій Деметрадзе (Спартак Вл, 21 гол)
2000 Спартак (М) (8) Локомотив (М) Торпедо (М) Росія Дмитро Лоськов (Локомотив (М), 15 голів)
2001 Спартак (М) (9) Локомотив (М) Зеніт (Санкт-Петербург) Росія Дмитро Вязьмикін (Торпедо (Москва), 18 голів [1])
2002 Локомотив (М) ЦСКА Спартак (М) Росія Ролан Гусєв, Росія Дмитро Кириченко (обидва — ЦСКА, 15 голів)
2003 ЦСКА Зеніт (Санкт-Петербург) Рубін (Казань) Росія Дмитро Лоськов (Локомотив (М), 14 голів)
2004 Локомотив (М) (2) ЦСКА Крилья Совєтов (Самара) Росія Олександр Кержаков (Зеніт (Санкт-Петербург), 18 голів)
2005 ЦСКА (2) Спартак (М) Локомотив (М) Росія Дмитро Кириченко (ФК Москва, 14 голів)
2006 ЦСКА (3) Спартак (М) Локомотив (М) Росія Роман Павлюченко (Спартак (Москва), 18 голів)
2007 Зеніт (Санкт-Петербург) Спартак (М) ЦСКА Росія Роман Павлюченко (Спартак (Москва), 14 голів)
Росія Роман Адамов (ФК Москва, 14 голів)
2008 Рубін (Казань) ЦСКА Динамо (М) Бразилія Вагнер Лав (ЦСКА, 20 голів)
2009 Рубін (Казань) (2) Спартак (М) Зеніт (Санкт-Петербург) Бразилія Веллітон (Спартак (Москва), 21 гол)
2010 Зеніт (Санкт-Петербург) (2) ЦСКА Рубін (Казань) Бразилія Веллітон (Спартак (Москва), 19 голів)
2011/2012 Зеніт (Санкт-Петербург) (3) Спартак (М) ЦСКА Кот-д'Івуар Сейду Думбіа (ЦСКА, 28 голів)
2012/2013 ЦСКА (4) Зеніт (Санкт-Петербург) Анжі Вірменія Юра Мовсіян (Краснодар, Спартак, 13 голів)
Бразилія Вандерсон (Краснодар, 13 голів)
2013/2014 ЦСКА (5) Зеніт (Санкт-Петербург) Локомотив (М) Кот-д'Івуар Сейду Думбіа (ЦСКА, 18 голів)
2014/2015 Зеніт (Санкт-Петербург) (4) ЦСКА Краснодар Бразилія Сейду Думбіа (Зеніт, 15 голів)

Досягнення клубів-призерів[ред.ред. код]

Клуб Титулів Других місць Третіх місць Переможні роки
Спартак (Москва)
9
5
2
1992, 1993, 1994, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001
ЦСКА
5
6
3
2003, 2005, 2006, 2012–13, 2013–14
Зеніт (Санкт-Петербург)
4
3
2
2007, 2010, 2011–12, 2014–15
Локомотив (Москва)
2
4
5
2002, 2004
Рубін (Казань)
2
0
2
2008, 2009
Аланія (Владикавказ)
1
2
0
1995
Ротор (Волгоград)
0
2
1
Динамо (Москва)
0
1
4
Торпедо (Москва)
0
0
1
Крилья Совєтов (Самара)
0
0
1
Анжі (Махачкала)
0
0
1
Краснодар
0
0
1

Гвардійці[ред.ред. код]

Інформація станом на 31 травня 2015 року. Гравці, виділені жирним шрифтом, продовжують виступати у Прем'єр-лізі.

Місце Країна Гравець Матчі
1 Росія Сергій Семак 455
2 Росія Дмитро Лоськов 452
3 Росія Ігор Сємшов 434
4 Росія Сергій Ігнашевич 409
5 Росія Руслан Аджінджал 396
6 Росія Валерій Єсипов 390
7 Росія Дмитро Кириченко 377
8 Литва Дейвідас Шемберас 368
9 Росія Костянтин Зирянов 364
10 Росія Євген Алдонін 350

Факти[ред.ред. код]

  • «Спартак-Аланія» (Владикавказ) - єдиний чемпіон, який залишив Вищий дивізіон.
  • Сім разів команди не з Москви вигравали чемпіонат Росії - «Спартак-Аланія» у 1995, «Зеніт» (Санкт-Петербург) у 2007, 2010, 2011/12, 2014/15 та «Рубін» (Казань) у 2008, 2009. Немосковські команди 6 разів ставали другими і 8 разів - третіми призерами чемпіонату. Дві немосковські команди одночасно ставали призерами п'ять разів — в 1996, 2003, 2010, 2012/13, 2014/15 роках.
  • Двічі (у 1996 і 2002) для визначення чемпіона довелося проводити додатковий матч між командами, що мали однакову кількість очок (1996: «Спартак» (Москва) - «Аланія» 2:1; 2002: ЦСКА - «Локомотив» 0:1) . Обидва рази в цих матчах брали участь команди під керівництвом Валерія Газзаєва і обидва рази програли.
  • Бразилець Даніел Карвалью (ЦСКА) першим із легіонерів був визнаний найкращим гравцем року в Прем'єр-Лізі за результатами опитування журналістів, проведеного тижневиком «Футбол».
  • Голландець Дік Адвокат, головний тренер команди «Зеніт» (Санкт-Петербург), першим із зарубіжних головних тренерів виграв чемпіонат Росії в 2007. Вже в наступному сезоні туркмен Курбан Бердиєв повторив це досягнення з «Рубіном», а у 2009 він же його і перевершив.
  • Всього 4 клуби взяли участь у всіх чемпіонатах Росії: «Динамо» Москва, «Локомотив» Москва, «Спартак» Москва та ЦСКА Москва.

Виноски[ред.ред. код]

  1. В 2001 в матчі «Торпедо» — «Сокол» (6:2) один з м'ячів у ворота «Сокола» був забитий власним захисником Олегом Мусіним, однак в офіційний протокол матчу цей гол був записаний на рахунок Вязьмікіна, після прострілу якого стався автогол Отчёт «СЭ», Интервью Вязьмикина «СЭ», Отчёт «СС» Интервью Вязьмикина «СС»

Посилання[ред.ред. код]