Баррі Саймон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баррі Саймон
англ. Barry Simon
Народився 16 квітня 1946(1946-04-16) (78 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна США США
Діяльність математик, фізик, викладач університету
Alma mater Гарвардський університет
Галузь математична фізика
Заклад Каліфорнійський технологічний інститут
Науковий ступінь професор
Науковий керівник Arthur Wightmand[1]
Аспіранти, докторанти Percy Deiftd[1]
Antti Kupiainend[1]
Irina Nenciud[1]
George Allan Hagedornd[1]
Robert B. Israeld[1]
Evans Harrelld[1]
Alexander Kiselevd[1]
Peter Anton Perryd[1]
Kristiana Odencrantzd[1]
Askell Hardarsond[1]
Clemens Heinz Glaffigd[1]
Vojkan Jaksicd[1]
Yunfeng Zhud[1]
Anthony John O'Connord[1]
Andrei M. Khodakovskyd[1]
Jay S. Rosend[1]
Steven Lee Levind[1]
Mark S. Ashbaughd[1]
Keith Charles Millerd[1]
Byron Bong Siud[1]
Nestor Felipe Caticha Alfonsod[1]
Barton Duane Huxtabled[1]
John Florian Lindnerd[1]
Rowan Killipd[1]
Andrej Zlatosd[1]
Mihai Stoiciud[1]
Rostyslav Kozhand[1]
Anna Maltsevd[1]
Milivoje Lukicd[1]
Brian Zachary Simanekd[1]
Членство Американська академія мистецтв і наук
Австрійська академія наук
Національна академія наук США
Американське математичне товариство[2][3]
Society for Industrial and Applied Mathematics[4][5]
Нагороди

CMNS: Баррі Саймон у Вікісховищі

Баррі Саймон (англ. Barry Simon; нар.16 квітня 1946, Нью-Йорк) — американський фізик-теоретик і математик. Професор Каліфорнійського технологічного інституту. Відомий своїми працями з нерелятивістської квантової механіки (зокрема, оператори Шредінгера, проблема багатьох тіл, напівкласичне наближення), спектральної теорії, функціонального аналізу. Має понад 300 публікацій із фізики та математики.

Сфера наукових інтересів Баррі Саймона — математична фізика й математичний аналіз, їх методи та застосування до фізики, зокрема: квантова теорія поля, статистична механіка, броунівський рух, теорія випадкових матриць, загальна нерелятивістська квантова механіка, нерелятивістська квантова механіка в електромагнітному полі, сингулярний неперервний спектр, випадкові й ергодичні оператори Шредінгера, ортогональні поліноми, несамоспряжена спектральна теорія.

Біографія[ред. | ред. код]

Баррі Саймон народився 16 квітня 1946 року в Нью-Йорку. У 1965 році він став лауреатом математичного конкурсу Вільяма Патнема. У 1966 році закінчив Гарвардський університет, а в 1970 році отримав ступінь доктора філософії в Принстонському університеті. У Прінстоні разом із Елліотом Лібом працював над теорією фазових переходів із застосуванням наближень Томаса — Фермі й Гартрі — Фока. У січні 1971 року Саймон одружився з Мартою Кацін, доктором філософії та викладачкою математики в університеті штату Каліфорнія в Нортриджі. Пізніше Саймон став професором Каліфорнійського технологічного інституту, де працює й сьогодні.

Праці[ред. | ред. код]

  • Рид М., Саймон Б. Методы современной математической физики (в 4-х томах). — М. : Мир, 1977—1982. — 1623 с.
  • Саймон Б. Модель Р(φ)2 эвклидовой квантовой теории поля. — М. : Мир, 1976. — 360 с.
  • Фрёлих Ю., Саймон Б., Спенсер Т. и др. Гиббсовские состояния в статистической физике // Математика. Новое в зарубежной науке. — М. : Мир, 1978. — 256 с.
  • Цикон X., Фрезе Р., Кирш В., Саймон Б. Операторы Шрёдингера с приложениями к квантовой механике и глобальной геометрии. — М. : Мир, 1990. — 408 с.
  • Simon B. Functional Integration and Quantum Physics. — Academic Press, 1979.
  • Simon B. Orthogonal Polynomials on the Unit Circle. — American Mathematical Society, 2004.
  • Simon B. Quantum Mechanics for Hamiltonians Defined As Quadratic Forms. — Princeton University Press, 1971.
  • Simon B. Representations of Finite and Compact Groups. — American Mathematical Society, 1995.
  • Simon B. Szego's Theorem and Its Descendants. — Princeton University Press, 2010.
  • Simon B. The Statistical Mechanics of Lattice Gases. — Princeton University Press, 1993.
  • Simon B. Trace Ideals and their Applications. — Cambridge University Press, 1979.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]