Баррі Саймон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Баррі Саймон
англ. Barry Simon
Barry Simon 2015.jpg
Народився 16 квітня 1946(1946-04-16) (71 рік)
Нью-Йорк
Громадянство Flag of the United States.svg США
Alma mater Гарвардський університет
Галузь наукових інтересів математична фізика
Заклад Каліфорнійський технологічний інститут
Науковий ступінь професор
Член Американське математичне товариство, Американська академія мистецтв і наук і Австрійська академія наук
Нагороди

Баррі Саймон (англ. Barry Simon; нар.16 квітня 1946, Нью-Йорк) — американський фізик-теоретик і математик. Професор Каліфорнійського технологічного інституту. Відомий своїми працями з нерелятивістської квантової механіки (зокрема, оператори Шредінгера, проблема багатьох тіл, напівкласичне наближення), спектральної теорії, функціонального аналізу. Має понад 300 публікацій із фізики та математики.

Сфера наукових інтересів Баррі Саймона — математична фізика й математичний аналіз, їх методи та застосування до фізики, зокрема: квантова теорія поля, статистична механіка, броунівський рух, теорія випадкових матриць, загальна нерелятивістська квантова механіка, нерелятивістська квантова механіка в електромагнітному полі, сингулярний неперервний спектр, випадкові й ергодичні оператори Шредінгера, ортогональні поліноми, несамоспряжена спектральна теорія.

Біографія[ред.ред. код]

Баррі Саймон народився 16 квітня 1946 року в Нью-Йорку. В 1965 році він став лауреатом математичного конкурсу Вільяма Патнема. В 1966 році закінчив Гарвардський університет, а в 1970 році отримав ступінь доктора філософії в Принстонському університеті. В Прінстоні разом із Елліотом Лібом працював над теорією фазових переходів із застосуванням наближень Томаса — Фермі й Гартрі — Фока. В січні 1971 року Саймон одружився з Мартою Кацін, доктором філософії та викладачкою математики в університеті штату Каліфорнія в Нортриджі. Пізніше Саймон став професором Каліфорнійського технологічного інституту, де працює й сьогодні.

Праці[ред.ред. код]

  • Рид М., Саймон Б. Методы современной математической физики (в 4-х томах). — М. : Мир, 1977–1982. — 1623 с.
  • Саймон Б. Модель Р(φ)2 эвклидовой квантовой теории поля. — М. : Мир, 1976. — 360 с.
  • Фрёлих Ю., Саймон Б., Спенсер Т. и др. Гиббсовские состояния в статистической физике // Математика. Новое в зарубежной науке. — М. : Мир, 1978. — 256 с.
  • Цикон X., Фрезе Р., Кирш В., Саймон Б. Операторы Шрёдингера с приложениями к квантовой механике и глобальной геометрии. — М. : Мир, 1990. — 408 с.
  • Simon B. Functional Integration and Quantum Physics. — Academic Press, 1979.
  • Simon B. Orthogonal Polynomials on the Unit Circle. — American Mathematical Society, 2004.
  • Simon B. Quantum Mechanics for Hamiltonians Defined As Quadratic Forms. — Princeton University Press, 1971.
  • Simon B. Representations of Finite and Compact Groups. — American Mathematical Society, 1995.
  • Simon B. Szego's Theorem and Its Descendants. — Princeton University Press, 2010.
  • Simon B. The Statistical Mechanics of Lattice Gases. — Princeton University Press, 1993.
  • Simon B. Trace Ideals and their Applications. — Cambridge University Press, 1979.

Посилання[ред.ред. код]