Бархатова Клавдія Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бархатова Клавдія Олександрівна
рос. Клавдия Александровна Бархатова
Barkhatova-1.gif
Народилася 7 листопада 1917(1917-11-07)
Нижній Тагіл, Verkhotursky Uyezdd, Пермська губернія
Померла 19 січня 1990(1990-01-19) (72 роки)
Свердловськ, РРФСР, СРСР
Поховання Широкореченське кладовищеd
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність астрономка
Alma mater Московський державний університет імені М. В. Ломоносова і Уральський державний університет ім. А. М. Горького
Галузь астрономія
Заклад Уральський державний університет ім. А. М. Горького
Нагороди
орден «Знак Пошани» медаль «За трудову відзнаку» медаль «Ветеран праці»

Клавдія Олександрівна Бархатова (рос. Клавдия Александровна Бархатова; 7 листопада 1917 — 19 січня 1990) — радянський російський астроном.

Життєпис[ред. | ред. код]

Родилася в Нижньому Тагілі (нині Свердловська область) в робочій сім'ї професійного революціонера-більшовика О. В. Бархатова. У 1941 закінчила Уральський університет в Свердловську. Після навчання в аспірантурі працювала в тому ж університеті. У 1951—1953 декан фізико-математичного факультету. З 1960 по 1986 завідувала відновленою в університеті за її ініціативою кафедрою астрономії і геодезії. З 1968 — професор. Організувала будівництво першої (і єдиної) на Уралі Коуровської астрономічної обсерваторії.

Основні наукові роботи присвячені зоряній астрономії, зокрема дослідженню кінематики зірок і зоряних систем в Галактиці. На підставі численних даних про розсіяні зоряні скупчення досліджувала різні параметри, що характеризують розвиток цих об'єктів (діаграми колір — зоряна величина, функції світимості і інші. Виявила залежність кутових діаметрів скупчень від відстані до Сонця, що може вказувати на необхідність перегляду шкали відстаней зоряних скупчень і змінних зірок. Спільно з Є. Д. Павловською показала, що існує залежність ексцентриситету галактичних орбіт розсіяних скупчень від віку; з цього виходить, що старіші скупчення в середньому рухаються по витягнутіших орбітах. Автор атласу діаграм колір — величина розсіяних скупчень (т. 1-4, 1958—1963). Проводила велику педагогічну роботу.

Голова Головної ради з астрономії Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти РРФСР (з 1969 по 1986).

Нагороджена орденом «Знак Пошани» (1962) і медаллю «За трудову відзнаку». На її честь названо астероїд 5781 Бархатова[1].

Публікації[ред. | ред. код]

  • Атлас диаграмм цвет-светимость рассеянных звездных скоплений. Т. 1-4. М., 1958—1963

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред. | ред. код]