Бахадур Шах Зафар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бахадур Шах Зафар
ابو ظفر سِراجُ الْدین محمد بُہادر شاہ ظفر

урду ابو ظفر سِراجُ الْدین محمد بُہادر شاہ ظفر
Могольський імператор
Правління28 вересня 183714 вересня 1857
ПопередникАкбар Шах II
Біографічні дані
РелігіяСунізм
Народження24 жовтня 1775(1775-10-24)[1][2][3] або 1775
Делі, Імперія Великих Моголів
Смерть7 листопада 1862(1862-11-07)[1][2][3]
Ранґун, Бірма, Британська Індія
ПохованняЯнгон
У шлюбі зTaj Mahal Begumd і Zeenat Mahald
ДітиМірза Яван Бахтd, Мірза Фархунда Шахd, Mirza Dara Bakhtd і Mirza Khizr Sultand
ДинастіяМоголи
БатькоАкбар Шах II[3]
МатиLal Bai Timurid Qudsia Begum Sahiba, Kallu Baid[3]
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Абу Зафар Сіраджуддін Мухаммад Бахадур Шах Зафар або Бахадур Шах II (24 жовтня 1775, Делі, Імперія Великих Моголів — 7 листопада 1862, Рангун, Бірма, Британська Індія) — останній імператор Імперії Великих Моголів (час правління 28 вересня 1837 — 14 вересня 1857), на той час — залежної території від Британської Ост-Індійської компанії.

Був плідним поетом, писав мовою урду. Найбільш плідним є період його заслання, перебування у Рангуні. Складав переважно газелі.

Джерела

[ред. | ред. код]


  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. а б Енциклопедія Брокгауз
  3. а б в г Lundy D. R. The Peerage