Бабур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бабур
перс. ظهیرالدین محمد بابُر
Бабур
1-й Імператор Великих Моголів
20 квітня 1526 — 26 грудня 1530 року
Наступник: Хумаюн
 
Народження: 14 лютого 1483(1483-02-14)
Андижан, Тимуридська імперія (сучасний Узбекистан)
Смерть: 26 грудня 1530(1530-12-26) (47 років)
Агра, імперія Великих Моголів (сучасна Індія)
Поховання: Кабул, імперія Великих Моголів (сучасний Афганістан)
Країна: Імперія Великих Моголів
Релігія: Іслам[1]
Династія: Тимуриди
Батько: Омар-шейх
Мати: Кутлук Нігар Ханум
Шлюб: Aisha Sultan Begumd, Mubarika Yusufzaid, Maham Begumd, Masuma Sultan Begumd і Zainab Sultan Begumd
Діти: Хумаюн
Камран Мірза
Аскарі Мірза
Гіндал Мірза
Ахмад Мірза
Шахрук
Крідай Мірза
Халіл Мірза
Барбул Мірза
Алвар Мірза
Фарук Мірза
Фахр-ан-Нісса
Ісхан Давлат Бегум
Мегер Джахан Бегум
Масума Султан Бегум
Гульзар Бегум
Гюльрукх Бегум
Гульбадан Бегам
Гюльчехра Бегум
Алтун Бішік

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Захіредді́н Муха́ммед Бабу́р (*14 лютого 1483 — †26 грудня 1530) — нащадок Тамерлана, син правителя Фергани Омар-шейха. Засновник імперії Великих Моголів.

Життєпис[ред. | ред. код]

У віці 11 років став правити Самркандом.[2]

Артилерія Бабура

Вигнаний внаслідок міжусобних воєн з Середньої Азії, осів в Афганістані, звідки 1525 року розпочав похід до Індії. Розбивши 1526 року військо Ібрагіма Лоді, султана Делі, заснував імперію Великих Моголів. Важливою перевагою армії Бабура була артилерія, яка дозволила йому швидко завоювати північну Індію.

Відомий тим, що зі черепів своїх ворогів споруджував вежі.

Відомий як письменник. Мемуари — «Бабур-наме» — пам'ятка староузбецької літератури, що не втратила своєї історичної і художньої цінності до наших днів.

Автор «Дивану» — збірки ліричних віршів, в яких відбилась туга за батьківщиною; окремі вірші перекладені українською мовою.

Написав також трактати з поетики, музики, військової справи, дидактичний твір «Мубаїн».

Його дочка Гульбадан Бегам в стилі «Бабур-наме» склала історичний твір «Хумаюн-наме».

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Бабур любив вино. І у критичний час завоювання Індії він дав обітницю тверезості. Після перемоги, він дотримався своєї обітниці. Очевидно він був людиною тонкої натури, оскільки у своїх спогадах з любов'ю описує природу, тварин і квіти.[2]

Твори[ред. | ред. код]

Російські переклади:

  • Бабур-наме. Ташкент, 1958
  • Лирика. М., 1957

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Christine Isom-Verhaaren, Allies with the Infidel, (I.B. Tauris, 2013), 58
  2. а б Неру, Джавахарлал (1977). Взгляд на всемирную историю. В трех томах. Том 2. Прогресс. - С.57-59

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]