Бегма Олександр Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Бегма
Ім'я при народженні Бегма Олександр Володимирович
Народився 19 лютого 1991(1991-02-19) (30 років)
Київ, Україна Україна
Національність українець
Громадянство Україна Україна
Діяльність актор
Alma mater НМАУ, КНУТКіТ[1]
Роки діяльності 2016 — дотепер
Провідні ролі Єгор Калита у «Перші ластівки»
IMDb ID 11344543
Нагороди та премії
«Київська пектораль» (2020)
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 2021

Бегма Олександр Володимирович (нар. 19 лютого 1991, Київ) — український актор кіно і театру, автор музичного оформлення, концертмейстер, вокаліст, акордеоніст[1].

Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2021 року за виставу «Verba» за мотивами драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» (роль Лукаша)[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Олександр Бегма народився 19 лютого 1991 у Києві. У 2018 році хлопець закінчив Київський національний університет театру й кіно ім. І. Карпенка-Карого (творча майстерня Дмитра Богомазова). Раніше отримав освіту в Національній музичній академії України ім. П. І. Чайковського.

З 2016 Олександр грає в Київському театрі на лівому березі Дніпра. Також є актором Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка та Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір'я».

2019 року Бегма зіграв у серіалі «Перші ластівки» роль негативного героя — німого Антона Щасливого. Його гра в першому сезоні викликала чималий шквал негативних коментарів і хейту щодо героя Олександра Бегми. У 2 сезоні серіалу Перші ластівки актор з'явився у ролі Єгора Калити.

2020 року музикант і актор став лауреатом театральної премії «Київська пектораль» «За найкращу музичну концепцію вистави» як автор оригінальної музики до вистави за мотивами драми-феєрії Лесі Українки «Verba»[3][4][5], де, крім того, ще й зіграв головну роль — Лукаша[6][7].

2021 року за виставу «Verba» Бегма як композитор разом із режисером Сергієм Маслобойщиковим та художницею з костюмів Наталією Рудюк стали лауреатами Національної премії України імені Тараса Шевченка, здобувши перемогу в номінації «Театральне мистецтво».[8]

Театральні роботи[ред. | ред. код]

Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
  1. 2017 — «12-та ніч, або Що захочете» за п'єсою Вільяма Шекспіра; реж. Дмитро Богомазов — Блазень з дому Олівії[9]
Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
  1. 2018 — «Коріолан» за трагедією Вільям Шекспіра; реж. Дмитро Богомазов
  2. 2019 — «Verba» за драмою-феєрією «Лісова пісня» Лесі Українки; реж. Сергій Маслобойщиков[10]
Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»

Фільмографія[ред. | ред. код]

Кіно[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль Примітка Дж.
2019 «Номери» Дев'ятий
2020 «Шуша» Живаго

Телебачення[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль Примітка Дж.
2017 «Ноти кохання» Саша
2018 «Опер за викликом» Антон
2019 «Скляна кімната» Ігор Кириленко
«Перші ластівки» Антон Щасливий
«Спадкоємці» Микола в молодості
2020 «Перші Ластівки. Zалежні» Єгор Калита

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Олександр Бегма; theatre.love. Процитовано 23 січня 2021.
  2. Шевченківська премія-2021: стали відомі імена переможців, Українська правда, 9 березня 2021
  3. Названо лауреатів театральної премії «Київська пектораль»; Лівий берег, 3 квітня 2020.
  4. Премію «Київська пектораль» вручили у дистанційному режимі; Святошинська РДА, 2 квітня 2020.
  5. Повернення «Київської пекторалі»; I-UA.tv, 25 грудня 2020.
  6. «Verba», у якій живе Леся. Театральна прем'єра; Любов Базів, Укрінформ, 28 березня 2019.
  7. Verba — нове прочитання «Лісової пісні» Лесі Українки в театрі імені І. Франка; 24 Канал, 27 березня 2019.
  8. Шевченківська премія-2021: стали відомі імена переможців; Українська правда, 9 березня 2021.
  9. Сергій ВИННИЧЕНКО (11 листопада 2018). Друга «Дванадцята» (ua). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2020-7-26. 
  10. Дмитро ЛЕВИЦЬКИЙ (22 лютого 2019). А VERBA понад водою (ua). «Дзеркало тижня. Україна». Процитовано 2019-2-24. 

Посилання[ред. | ред. код]