Бережниця Вишня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Бережниця Вишня
пол. Bereżnica Wyżna
Колишня церква Миколая Чудотворця, нині костел

Координати 49°21′11″ пн. ш. 22°21′39″ сх. д. / 49.35306000002777438° пн. ш. 22.361110000028° сх. д. / 49.35306000002777438; 22.361110000028Координати: 49°21′11″ пн. ш. 22°21′39″ сх. д. / 49.35306000002777438° пн. ш. 22.361110000028° сх. д. / 49.35306000002777438; 22.361110000028

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ліський повіт
Гміна Солина
Висота центру 540 м
Населення 207 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-610
Автомобільний код RLS
SIMC 0360490
GeoNames 776229
OSM r6950649  ·R
Бережниця Вишня. Карта розташування: Польща
Бережниця Вишня
Бережниця Вишня
Бережниця Вишня (Польща)
Бережниця Вишня. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Бережниця Вишня
Бережниця Вишня
Бережниця Вишня (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Бережниця Вишня (пол. Bereżnica Wyżna) — лемківське село в Польщі, у гміні Солина Ліського повіту Підкарпатського воєводства, на етнічних українських територіях. Населення — 207 осіб (2011[1]).

Назва[ред. | ред. код]

У ході кампанії перейменування українських назв на польські село в 19771981 рр. називалось Бжезіна (пол. Brzezina).

Розташування[ред. | ред. код]

Знаходиться в гміні Солина, Ліського повіту в Підкарпатському воєводстві. Розташоване на південь від воєводської дороги № 894 Гічва — Чорна на місцевій дорозі Береска — Балигород у пасмі гір Західних Бескидів, недалеко від кордону зі Словаччиною та Україною.

Історія[ред. | ред. код]

В селі була дерев’яна церква святого Миколая. Належала до парафії Жерниця Вижна Балигородського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ, в 1936 р. налічувала 604 парафіян.

На 01.01.1939 село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у селі проживало 630 мешканців, з них 550 українців-грекокатоликів, 75 українців-римокатоликів і 5 євреїв[2].

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Сучасність[ред. | ред. код]

Після депортації українців[3] село заселене поляками.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 94 19 57 18
Жінки 113 23 61 29
Разом 207 42 118 47

Пам’ятки[ред. | ред. код]

  • Дерев’яна церква з 1839 р. (тепер — костел), збереглась частина іконостасу з іконами XVII ст. і поліхромні розписи.
  • Мурована каплиця 1908 р.

Відомі особи[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 42.
  3. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 29 травня 2017.
  4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  5. Голя, Т.К. Перша збірка «Руської Трійці» - Син Русі з 1833 року. СПАДЩИНА ПРЕДКІВ (uk-ua) . Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2018.

Джерела[ред. | ред. код]