Студене (Польща)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село
Студене
пол. Studenne


Координати 49°16′ пн. ш. 22°26′ сх. д. / 49.267° пн. ш. 22.433° сх. д. / 49.267; 22.433Координати: 49°16′ пн. ш. 22°26′ сх. д. / 49.267° пн. ш. 22.433° сх. д. / 49.267; 22.433

Країна Польща
[[Воєводство]] Підкарпатське воєводство
[[Повіт]] Ліський повіт
Гміна Солина
Перша згадка 1580
Населення 0 осіб 
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Автомобільний код RLS
SIMC 1042561
OSM 2973314 ·R (Гміна Солина)
Студене. Карта розташування: Польща
Студене
Студене
Студене (Польща)
Студене. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Студене
Студене
Студене (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Студене (пол. Studenne) — колишнє лемківське село в Польщі, у гміні Солина Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Розташоване в Закерзонні на лівому березі Сяну.

Назва[ред. | ред. код]

Під час кампанії ліквідації українських назв село у 19771981 роках мало назву Студзєнне (пол. Studzienne).

Історія[ред. | ред. код]

Закріпачене до 1580 року на волоському праві у власності Кмітів. Згадується разом з присілком Присліп в Актах гродських сяноцьких у 1583 і 1589 рр. До 1772 р. село знаходилося в Сяноцькій землі Руського воєводства.

У 1772—1918 роках село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1890 році село належало до Ліського повіту, було 37 будинків, мешкало 199 греко-католиків і 26 юдеїв.

У 1919—1939 роках входило до Ліського повіту Львівського воєводства (у 1934-1939 роках входило до ґміни Вовковия). У 1921 році у 37 житлових будинках мешкало 217 осіб (205 греко-католиків, 1 римокатолик, 11 юдеїв). На 1 січня 1939 року у селі було 320 жителів (310 українців і 10 євреїв)[1]. У 1941—1942 роках німці винищили євреїв.

Після Другої світової війни українське населення було піддане етноциду. Частина переселена на територію СРСР в 1945-1946 рр. Родини, яким вдалось уникнути виселення, в 1947 році під час Операції Вісла були депортовані на понімецькі землі[2].

Церква[ред. | ред. код]

Церкви в селі почергово будувалися з незапам'ятних часів. Остання збудована 1926 р., дерев’яна церква Різдва Пр. Богородиці, була дочірньою церквою парафії Райське Лютовиського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Після виселення українців церква зруйнована.

Також у селі була дерев'яна каплиця Положення Ризи Пресвятої Богородиці, збудована у 1873 році місцевим господарем Григорієм Яворницьким коло цілющого джерела, тепер зруйнована.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 44. — ISBN 3-447-02376-7.
  2. Акція «Вісла»: Список виселених сіл і містечок. lemky.com. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.

Джерела[ред. | ред. код]