Координати: 50°0′59.997600100003″ пн. ш. 2°48′9.9999147348717e-08″ сх. д. / 50.01667° пн. ш. 2.8000000000278° сх. д. / 50.01667; 2.8000000000278

Битва на Соммі (1918)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Битва на Соммі (1918)
Стоденний наступ
Західний фронт
Британська самохідна гаубиця Gun Carrier Mark I на поповненні боєприпасів під Міромоном. 26 серпня 1918
Британська самохідна гаубиця Gun Carrier Mark I на поповненні боєприпасів під Міромоном. 26 серпня 1918
Британська самохідна гаубиця Gun Carrier Mark I на поповненні боєприпасів під Міромоном. 26 серпня 1918
50°0′59.997600100003″ пн. ш. 2°48′9.9999147348717e-08″ сх. д. / 50.01667° пн. ш. 2.8000000000278° сх. д. / 50.01667; 2.8000000000278
Дата: 21 серпня3 вересня 1918 року
Місце: річка Сомма, Пікардія, Північна Франція
Результат: Перемога союзних військ
Сторони
Антанта:
Велика Британія Британська імперія
* Велика Британія Велика Британія
* Австралія Австралія
* Канада
США США
Четверний Союз:
Німецька імперія Німецька імперія
Командувачі
Франція Фердинанд Фош
Велика Британія Дуглас Гейґ
Велика Британія Генрі Роулінсон
Австралія Джон Монаш
Канада Артур Каррі
Німецька імперія Еріх Людендорф
Військові формування
Велика Британія 3-тя армія
Велика Британія 4-та армія
США 2-й армійський корпус
Німецька імперія 2-га армія

Битва на Соммі (1918) (фр. Bataille de la Somme (1918) або Друга битва на Соммі (англ. Second Battle of the Somme) (21 серпня3 вересня) — наступальна операція військ Британської імперії за підтримки американського корпусу, що проводилася з 21 серпня до 3 вересня 1918 року в долині річки Сомма. Битва була частиною загального стратегічного наступу Антанти на Західному фронті, який пізніше став відомий як Стоденний наступ, що в підсумку призвела до перемоги союзників у Першій світовій війні.

Історія

[ред. | ред. код]

Передумови

[ред. | ред. код]

15 серпня британський фельдмаршал Дуглас Гейґ відмовився від вимог верховного головнокомандувача Об'єднаними збройними силами маршала Фердинанда Фоша продовжити наступ на Ам'єн, оскільки ця операція почала зазнавати певних проблем, оскільки наступаючі війська випереджали постачання та артилерію, і ставала ризикованою через те, що потужні німецькі резерви переміщалися в цей сектор для протидії наступу противника. Натомість Гейґ почав планувати наступ на Альбер, який почався 21 серпня. Основний удар завдавала британська 3-тя армія, посилена американським II корпусом.

Битва

[ред. | ред. код]

Друга битва на Соммі почалася 21 серпня боями у другій битві при Бапомі на північ від самої річки. Поступово це переросло в загальний наступ, який відкинув 2-гу німецьку армію на 55-кілометровий фронт, від південній околиці Дуе до Ла-Фер, на південь від Сен-Кантена. 22 серпня Альбер був визволений від німців. 26 серпня британська 1-ша армія розширила смугу наступу ще на дванадцять кілометрів; бойові дії на цьому напряму фронту іноді називають третьою битвою біля Аррасу. 29 серпня союзники здобули Бапом. В ніч на 31 серпня Австралійський корпус лейтенант-генерала Джона Монаша перетнув річку Сомму і пробив німецьку оборону на рубежах в битві за гору Мон Сен-Квентін і в битві при Перонні. Командувач 4-ї британської армії генерал Генрі Роулінсон назвав досягнення Австралії 31 серпня — 4 вересня найбільшим військовим досягненням у війні.

Вранці 2 вересня Канадський корпус лейтенант-генерала Артура Каррі захопив контроль над лінією Дрокур-Кен (яка являла собою західний край лінії Гінденбурга). Битва велася канадськими 1-ю і 4-ю дивізіями та британською 52-ю дивізією. Німецький кайзерівській армії були завдані значні втрати, зокрема канадці захопили в полон понад 6 тис. німців. Втрати Канади склали 5600 осіб. До полудня того дня німецький командувач Еріх Людендорф вирішив віддати наказ про відхід за Північний канал.

До 3 вересня німці були вимушені відступити до лінії Гінденбурга, з якої вони навесні розпочали свій стратегічний наступ.

На шляху до лінії Гінденбурга в запеклій битві канадські війська на чолі з генералом сером Артуром Каррі подолали фортифікаційні укріплення незавершеного Північного каналу під час битви за канал.

Наприкінці вересня/на початку жовтня однією з епічних битв усієї війни став прорив британськими, австралійськими та американськими військами (під командуванням австралійського генерала Джона Монаша) лінії Гінденбурга. Незабаром після цього канадці прорвали лінію Гінденбурга в битві при Камбре.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела

Література

[ред. | ред. код]
  • История Первой мировой войны 1914—1918 гг / под редакцией И. И. Ростунова. — М. : Наука, 1970. — Т. в 2-х томах. — 25 500 прим. (рос.)
  • Cowley, Robert (1964). 1918: Gamble for Victory: The Greatest Attack of World War I. Macmillan. OCLC 861763448.(англ.)
  • Harper, Glyn (2003). Spring Offensive: New Zealand and the Second Battle of the Somme. HarperCollins. ISBN 186950481X.(англ.)
  • Marix Evans, Martin (2010). Somme 1914–18: Lessons in War. The History Press. ISBN 9780752455259.
  • Murland, Jerry (2014). Retreat and Rearguard — Somme 1918. Pen & Sword Military. ISBN 9781781592670

Посилання

[ред. | ред. код]