Божниця (Київська Русь)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Божниця також боженка — різновид християнської культової споруди на Русі. Визначається як приміщення для богослужіння, домова каплиця, надмогильна каплиця з іконою, також могла бути синонімом слова церква взагалі. У північноруських літописах божницами часто називали церкви іноземців на Русі (церква на Варязькому дворі у Новгороді, Німецька божниця у Смоленську, Лядські божниці у Києві[1]) або взагалі іноземні церкви (німецькі церкви у Юр'єві, польські церкви)[2].
Нижче наведений (імовірно неповний) список божниць з давньоруських джерел.
- божниця Євпраксії Всеволодівни — надмогильна каплиця з іконою над поховання Євпраксії у Печерському монастирі[3].
- божниця Святого Миколи — церква на Аскольдовій могилі. Божницею названа в Іпатіївському літопису, в Лаврентіївському — церква святого Миколи.
- божниця Святого Михайла[4] (Остерська божниця) — в Городці Востерському, сучасне місто Остер Козелецького району Чернігівської області. Едина божниця, що збереглась (частково, лише апсидна частина) до нашого часу.
- божниця при дворі Андрія Юрійовича Боголюбського[4].
- божниця на Варязькому дворі у Новгороді[4] — згадується у літопису під 1217 роком[1].
- Давидова боженка — споруджена на честь святого Гліба (у хрещенні — Давида), імовірно на гаданому (одному з кількох) місці вбивства святого князя. Знаходилася в гирлі Прип'яті[3].
- Летська божниця — споруджена 1117 року Володимиром Мономахом на честь святого Бориса, на місці пролиття крові князя на Летському полі (зараз — середмістя Борисполя). Рештки археологічно досліджені М. К. Каргером.
- Німецька божниця — церква німецької торгової колонії у Смоленську[4].
- Новгородська божниця святого Михайла — церква новгородської торгової колонії в Києві, на Подолі. Можливо знаходилась напроти будинку по Волоській вулиці, 20, де був знайдений розвал плінфи мурованої споруди XII століття, а поруч, на Волоській, 17 — печатка новгородського посадника Єфстафія-Завида, регента Мстислава Володимировича під час його першого князювання у Новгороді (1088—1094)[5].
- Спаська божниця — на дворі Володимирка Володаревича у Галичі[4].
- Турова божниця — в Києві, на Подолі. За думкою О. П. Толочка була поминальною каплицею на честь Тоури (за Толочком — справжнє ім'я варяга-мученика Феодора) біля Десятинної церкви, можливо на площі Бабин торжок[6]. За іншими версіями стояла на місці подільського варязького капища Тора (Тоура)[7], або була капищем слов'янського бога Тура (порівняй — капище Турово над Галицьким озером; войовничий бог Тур відомий у сербів)[8].
- ↑ а б Зоценко, Тараненко, 2009, с. 330.
- ↑ Толочко, 2000, с. 158; 162.
- ↑ а б Толочко, 2000, с. 158.
- ↑ а б в г д Толочко, 2000, с. 162.
- ↑ Зоценко, Тараненко, 2009, с. 327—328.
- ↑ Толочко, 2000, с. 159.
- ↑ Зоценко, Тараненко, 2009, с. 330—331.
- ↑ Прозоров, 2011, с. 430.
- Зоценко В. Відкриття дерев'яного храму ХІІ ст. на Київському Подолі // Фортеця : збірник заповідника “Тустань” : на пошану Михайла Рожка / Зоценко В., Тараненко С.. — Л. : Камула, 2009. — Кн. 1. — С. 303—332.
- Каргер М. К. «Летская божница» Владимира Мономаха // КСИИМК. — 1953. — Вип. 49.
- Прозоров Л. Русь языческая. — М. : Яуза-пресс, 2011. — ISBN 9785995502128.
- Толочко О. Замітки з історичної топографії домонгольського Києва. IV. Де знаходилась «Турова божниця»? // Київська старовина. — 2000. — № 5 (335).