Бондарчук Михайло Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Бондарчук
 Поручник
Загальна інформація
Народження 1919(1919)
с. Мислині, Горохівський район, Волинська область
Смерть 23 червня 1949(1949-06-23)
хутір Олізарів, Горохівський район (за ін. версією – в лісі біля с. Баїв, Луцький район), Волинська область
Громадянство  Українська держава (1941)
 ОУНР
Псевдо Дем'ян, Клим, Омельян, Стемид, Усатовський, Устим, 1625
Військова служба
Приналежність  Українська держава (1941)
 ОУНР
Вид ЗС  УПА
Війни / битви Друга Світова війна
Нагороди та відзнаки
Срібний Хрест Заслуги Бронзовий Хрест Заслуги

Михайло Васильович Бондарчук (Псевдо: Дем'ян, Клим, Омельян, Стемид, Усатовський, Устим, 1625; нар. 1919, с. Мислині, Горохівський район, Волинська областьпом. 23 червня 1949, хутір Олізарів, Горохівський район (за ін. версією – в лісі біля с. Баїв, Луцький район), Волинська область) — український військовий діяч, поручник-політвиховник УПА (22.01.1948, 14.10.1951), лицар Бронзового Хреста Заслуги та Срібного Хреста Заслуги.

Життєпис[ред. | ред. код]

Михайло Бондарчук (праворуч) з Миколою Козаком (ліворуч). Кінець 1940-х рр.

Михайло Бондарчук народився у 1919 році в сім'ї священика. Освіта – незакінчена вища: навчався в духовній семінарії. Член ОУН із 1938 року.

У серпні 1940 року був арештований Управління Львівської НКВС під час нелегального переходу радянсько-німецького кордону та завербований в агенти під оперативним псевдом «Попович». Після звільнення уникаючи співпраці з органами НКВС перейшов на нелегальне становище. Повідомив Провід ОУН про контакт з органами НКВС і отримав реабілітацію та дозвіл на подальшу діяльність в межах Організації. Вояк української допомогової поліції (1941), вчитель старших класів у м. Горохові.

Михайло Бондарчук був керівником Горохівсько-Володимирського військового надрайону УПА (1942-?), керівником Луцького окружного проводу ОУН (12.1944-?).

Загинув у бою з військово-чекістської групою МДБ.

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Архів УСБУ ВО. – Ф. П. – Спр. 4441 – Арк. 73.
  • Архів УСБУ ВО. – Ф. П. – Спр. 8054. – Арк. 12.
  • Архів УСБУ ВО. – Ф. П. – Спр. 8525. – Арк. 14.
  • Архів УСБУ ВО. – Ф. П. – Спр. 8729. – Арк. 64.
  • ГДА СБУ. – Ф. 2. – Оп. 57. – Спр. 3. – Арк. 178-180.
  • ГДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 60. – Арк. 267.
  • ГДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 68. – Арк. 188.
  • ГДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 47. – Арк. 81.
  • ЦДАГО України. – Ф. 1. – Оп. 23. – Спр. 1719. – Арк. 153.
  • Літопис УПА. Нова серія. Т. 16: Волинь і Полісся у невідомій епістолярній спадщині ОУН і УПА. 1944–1954 рр. – Київ–Торонто, 2011. – С. 253.
  • Антонюк Я. Український визвольний рух у постатях керівників. Волинська та Брестська області (1930-1955). – Торонто; Львів: Видавництво «Літопис УПА», 2014. – С. 139.
  • Іщук О. Діяльність проводу ОУН (б) на північно-західних українських землях у 1948–1952 роках. – К., 2009. – С. 26.
  • Наконечний В. Волинь – криваве поле війни. – Тернопіль, 2006. – С. 60.
  • Манзуренко В. Лицарі Бронзового Хреста Заслуги // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Вип. 22. – Львів, 2012. – С. 450.
  • Манзуренко В. Лицарі Срібного Хреста Заслуги // Український визвольний рух. – 2006. – № 8. – С. 290.
  • Якуб’юк А. Комбатанти Волинського краю // Волинь. – 2002. – № 4. – С. 150.