Бондар Віктор Миколайович

Бондар Віктор Миколайович;
	Сержант
Загальна інформація
Народження	14 липня 1991; Лук'янівка, Баришівський район
Смерть	28 січня 2015 (23 роки); Дебальцеве
Поховання	Лісове кладовище
Військова служба
Роки служби	2014-2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Гірська піхота
Формування	128 ОГПБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве;
Нагороди та відзнаки

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бондар.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Навчався в Рудницькому НВК. 2009 року призваний до лав ЗСУ. Після демобілізації працював у рідному селі, захоплювався футболом та волейболом.

На початку серпня 2014-го мобілізований, головний сержант взводу, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада.

28 січня 2015-го загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ БМ-21 «ГРАД» базового табору бригади під Дебальцевим.

Без сина лишилися батьки.

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1].
На фасаді Лук'янівкої сільської ради Баришівського району Київської області встановлено меморіальну дошку Бондару Віктору Миколайовичу.
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 28 січня^[2]^[3].