Боргундська ставкірка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Боргундська ставкірка

Боргундська ставкірка (норв. Borgund stavkirke) — одна з найдавніших збережених каркасних церков. Всього у Норвегії було побудовано понад 1500 ставкірок, до сьогоднішнього дня збереглися лише 28 таких церков.

Короткий опис церкви[ред.ред. код]

Побудована приблизно в 11501180 роках на честь апостола Андрія Первозванного, як будівельний матеріал було частково використано ясен, священне дерево в скандинавської міфології: його міфологічний прообраз, ясен Ігдрасіль (Світове Древо скандинавів), з'єднував небо Асгард і землю Мідгард з царством мертвих Хель. Саме навколо крони цього ясена була побудована Валгалла, обійстя скандинавських богів і героїв, полеглих на полі бою. На андріївську символіку можна натрапити в інтер'єрі церкви: секції загороджень на хорах (верхніх галереях) створені у формі косих андріївських хрестів.

Особливістю церкви є скульптурні зображення драконів на даху. При уважному огляді на дверях західного порталу біля залізних ручок з численними зміїними головами можна розгледіти рунічні знаки-обереги, очевидно, вирізані для захисту дверей від ворогів.

При дослідженні ставкірки в Боргунді виявлені цікаві технологічні знахідки стародавніх архітекторів. Наприклад, дерева, обрані для будівництва, витримувалися на корені для того, щоб смола могла вийти на поверхню, і лише потім зрубувалися й оброблялися. Півкола арок, що підтримують хори, зроблені з прикореневих частин деревних стовбурів («колін»), «розрахованих» самою природою так, щоб витримувати величезні вертикальні навантаження.

Металеві деталі при будівництві ставкіркі Боргунд не використовувалися (пор. з методами будівництва українських дерев'яних церков). Кількість деталей, з яких складається церква, перевищує 2 тисячі. Міцний каркас стійок збирався на землі, а потім піднімався у вертикальне положення за допомогою довгих жердин.

Раніше декор інтер'єрів і фасадів церкви був дуже яскравим: її розписували фарбами, залишки яких збереглися на деяких дерев'яних деталях інтер'єру. В середині XX століття ставкірка Боргунда була законсервована смолами, через що сильно почорніла.

Унікальність ставкірки в Боргунді в тому, що вона збереглася без істотних змін як технологічних, так і декораційних (крім, мабуть, забарвлення).

Архітектурний комплекс в Боргунд[ред.ред. код]

Крім каркасної церкви XII століття до комплексу входять 1) нова церква, побудована в 1868 році за тією ж архітектурною моделлю, що й стара церква, в ній зберігається один із середньовічних дзвонів старої церкви, 2) дзвіниця XIII століття (від старої оригінальної споруди збереглася тільки верхня решітка, все інше відновлено вже в ХХ столітті), 3) цвинтар.

Боргундська ставкірка та історія Норвегії[ред.ред. код]

Більшість каркасних церков Норвегії побудовані в період з 1130 по 1350 років, коли в Європі лютувала бубонна чума, практично зупинила будь-яке будівництво. Ставкірка Боргунда була побудована на місці ще давнішої церкви, фрагменти якої були знайдені під підлогою церкви ХІІ століття. Спорудження Боргундської ставкірки відбувалося в той час, коли католицька Норвегія стала самостійною церковною областю, підпорядкованою Ватикану.

Доля Боргундської ставкірки пов'язана з найважливішими переломними моментами середньовічної норвезької історії: через містечко Боргунд проходив шлях конунга Сверріра Сігурдссон, «короля-революціонера», щасливого узурпатора, який відвоював корону в конунга Магнуса Ерлінгссона й став одноосібним правителем країни («Сага про Сверріра», XIII ст.). Церква до того часу, ймовірно, вже існувала, оскільки в ній знайдені поховання воїнів саме періоду громадянської війни 1177—1184 рр.., головними фігурами якої стали Сверріра і Магнус.

У 1877 році Боргундська ставкірка була викуплена Товариством охорони старовинних пам'яток Норвегії.

Джерела[ред.ред. код]

  • Поляков Є. Н., Рачковський П. Ю.Будинок з драконами: історія і міфи/ / Сибірська старовина: Краєзнавчий альманах. — Томськ: ТРФ ім. П. І. Макушина, 1999. — № 16 (21).
  • Прайс У.Архітектура в дереві/ Пер. з англ. — М.: БММ, 2006.
  • Сага про Сверріра. — М.: Наука, 1988. — (Літературні пам'ятники.)
  • Ставкірка Боргунд: Церква, яка вижила. — Екскурсійний буклет / Текст Марі Колландсруд / Fortidsminneforeningen, 2009.

Посилання[ред.ред. код]