Вальгалла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Валгалла)
Перейти до: навігація, пошук
Ілюстрація Вальгалли від 17 століття.

Вальгалла (Valhöll скандинав. «Рай для воїнів») — у германо-скандинавській міфології в місті Асгард житло бога Одіна, де за його вибором спочивають звитяжні воїни після їх смерті.

Побут Вальгалли[ред.ред. код]

Під час битви над полем бою літали валькірії, які забирали у Вальгаллу душі найхоробріших полеглих воїнів, де вони спочивали до часу останньої великої битви, що зветься Раґнарьок.

За легендою Вальгалла — величезна зала, що має 540 дверей, за якими спочивають по 800 бійців. Верх Вальгалли з золотих щитів, а стіни з металевих списів, а перед дверима до Вальгалли стоїть дерево Ґласір (Glasir, «сяйво»), листя якого золотаво-червоне. Воно вважається найкрасивішим деревом у всіх дев'яти світах.

Їдять воїни м'ясо та п'ють медовуху. М'ясом їх забезпечував величезний кабан Сегрімнір («Sæhrímnir»), якого щодня ріжуть, а щоранку він воскресає. Одін же не їсть м'яса кабана, свою порцію він віддає вовкам, що пильнують західні ворота.

Щодня воїни одягають обладунки та б'ються в смертельних дуелях, після чого воскресають і бенкетують.

Задля викорінення традиційних вірувань, християнство прирівнює Вальгаллу до пекла. А воїни, які там спочивають, ототожнюються з демонами.

Зустрічаються й інші назви Вальгалли. З них найчастіше використовується «Волхолла» — ця назва зустрічається в англо-саксонській поемі «Беовульф».

Див. також[ред.ред. код]


Одін Це незавершена стаття з германо-скандинавської міфології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.