Маґнус V Ерлінґссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Магнус V)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Магнус V
Magnus Erlingssons saga-Tittelfrise-G. Munthe.jpg
Король Норвегії
1161 — 1184
 
Народження: 1156
Etned, Гордалан, Норвегія
Смерть: 15 червня 1184
Согнефіорд, Согн-ог-Ф'юране, Норвегія
Поховання: Берген
Країна: Норвегія
Рід: Hardrada dynastyd
Батько: Ерлінг Скакке
Мати: Христина Сігурдсдаттерd
Шлюб: Estrid Bjørnsdotterd
Діти: Sigurd Magnussond і Інге II

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Маґнус V Ерлінґссон (1156—1184) — король Норвегії (11611184). Походив з династії Інґлінґів.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у містечку Етна. Син Ерлінга Кривого, норвезького аристократа, та Христини, доньки Сіґурда I, короля Норвегії. Після загибелі Інґе I зусиллями впливового Ерлінґа Кривого було оголошено новим королем Маґнуса V. Йому протидіяв інший король Гокон II. 7 липня 1162 року останній був розбитий у битві при Секкені. У 1163 році на тінзі відбулася перша церемонія коронації норвезького короля.

Після цього Ерлінґ зміцнив владу свого сина Маґнуса V, а сам отримав титул ярла. В подальшому король спирався на підтримку знаті та вищого кліру. Для цього були налагоджені стосунки з єпископатом, затверджено закон, згідно з яким королем міг стати тільки народжений у законному шлюбі.

1163/1164 р. Маґнус V став першим королем, який пройшов офіційний церковний обряд коронації в катедральному храмі Христа в Бергені.

У 1166 році було укладено договір з Вальдемаром I, королем Данії. Для цього ярл Ерлінг Кривий відправився до данського королівства. В цей час у Норвегії повстав Олаф, онук Ейнстейна I. Його підтримали лендрмени з роду Агнхаттів. Боротьба тривала до 1168 року, навіть після повернення Ерлінга Кривого. В цьому році суперники Маґнуса V були розбиті при Стангері біля Осло. Сам претендент Олаф втік до Данії.

Після цього тривало мирне правління Маґнуса V до 1174 року, коли біркенбейнери, тобто політична група з селян, бідної шляхти, дрібного кліра, повстали проти королівської влади, висунувши претендентом Ейнстейна, сина Ейнстейна II, короля Норвегії. Нова війна тривала до 1177 року, коли війська на чолі з ярлом Ерлінґом розбили армію Ейнстейна III у битві при Ре.

Після цього біркенбейнерами був висунутий новий претендент — Сверрір Сігурдсон, який у 1179 році при Калвскіннеті (біля Тронхейму) розбив Ерлінга Кривого. Після цього тривала війна до 1184 року, коли 15 червня у вирішальній битві при Фімрейті Маґнус V був розбитий та загинув.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Естрід, донька Бьорна Бірдасвенда, норвезького аристократа

Бастарди:

Джерела[ред. | ред. код]

  • Finlay, Alison editor and translator Fagrskinna, a Catalogue of the Kings of Norway (Brill Academic. 2004)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маґнус V Ерлінґссон