Ботулотоксин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ботулотоксин
Botox-structure.png
Систематична назва (IUPAC)
?
Ідентифікатори
Номер CAS 93384-43-1
Код ATC M03AX01
PubChem 5485225
DrugBank BTD00092
Хімічні дані
Формула C6760H10447N1743O2010S32 
Мол. маса 149 320 г/моль
Фармакокінетичні дані
Біодоступність ?
Метаболізм ?
Період напіврозпаду ?
Виділення ?
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?

Лег. статус
Використання Інтрамускульно, інтрадермально, в гланди

Ботулінічний нейротоксин типу A — гемаглютинін комплекс; комерційні назви: Бо́токс (Botox) і Діспорт (Disport) — нейротоксин, який виробляє збудник ботулізму бактерія Clostridium botulinum. Лікарський засіб, що впливає на нервово-м'язову передачу.

Нейротоксини ботулізму Clostridium botulinum віднесено до тих біологічних агентів, які офіційно визнано такими, що можуть бути біологічною зброєю.[1]; [2]

Фармакологічна дія[ред. | ред. код]

Білковий комплекс, отримуваний від Clostridium botulinum, складається з нейротоксина типу А та деяких інших білків. У фізіологічних умовах даний комплекс розпадається, вивільняючи чистий нейротоксин.

Молекула ботулінічного токсину складається зі зв'язаних дисульфідним містком важкого (молекулярна маса — 100 тисяч Дальтон) і легкого (молекулярна маса — 50 тисяч Дальтон) ланцюжків. Важкий ланцюжок високоспоріднений до зв'язування зі специфічними рецепторами, розташованими на поверхні нейронів-цілей. Легкий ланцюжок має Zn²-залежну протеазну активність, специфічну до цитоплазматичних ділянок синаптосомально зв'язаного білка, молекулярної маси 25 тисяч Дальтон (SNAP-25), який бере участь у процесах екзоцитоза.

Перший етап дії ботулінічного токсину — специфічне зв'язування молекули із пресинаптичною мембраною (процес триває до 30 хв.). Другий етап — інтерналізація зв'язаного токсину в цитозоль шляхом ендоцитоза. Після інтерналізації легкий ланцюжок діє як цинк-залежна протеаза цитозоля, вибірково розщеплюючи SNAP-25, що на третьому етапі призводить до блокади вивільнення ацетилхоліна із пресинаптичних терміналей холінергічних нейронів. Кінцевим ефектом цього процесу є стійка хемоденервація.

За інтрамускульного введення розвиваються два ефекти: пряме інгібування екстрафузальних м'язових волокон, шляхом інгібування нервових закінчень альфа-мотонейронів на рівні нервово-м'язового синапса, й інгібування активності м'язових веретен, шляхом гальмування гамма-мотонейронного холінергічного синапса на інтрафузальному волокні.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]