Брати Клички (боксери)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Брати Клички

Брати Клички — українські боксери Віталій (нар. 1971) і Володимир (рід. 1976) Клички. Обидва — чемпіони світу з боксу у важкій вазі (перші чемпіони світу з боксу у важкій вазі з усього колишнього СРСР), але ніколи не були противниками на рингу. Спільний професійний дебют відбувся 16 листопада 1996, в Гамбурзі (Німеччина), в якому кожен з братів нокаутував суперника.

Обидва брати є кандидатами наук[1][2][3] (1997). Велику частину часу брати Клички проживають в Німеччині, де користуються дуже великою популярністю.

Спільною діяльністю братів Кличків, крім спортивних тренувань, є соціальні проекти Фонду братів Кличків[4], появи на публіці і телебаченні, рекламні ролики, міжнародна благодійність у Фонді та проекти з відновлення одеського Будинку профспілок[5], вцілілого після пожежі в 2014 р коло бізнес-інтересів братів Кличків входять підконтрольні їм компанії K2 Promotions, Klitschko Management Group, а також ряд інших компаній в Україні, Німеччині та США.

У 2004 році підтримали Помаранчеву революцію в Україні. Віталій Кличко також активно займається політикою, був депутатом Київської міської ради (до парламентських виборів) і лідером Партії «УДАР Віталія Кличка». На парламентських виборах 2012 року партія Віталія отримала 40 депутатських місць у Верховній Раді України. 29 травня 2014 Віталій Кличко переміг на виборах міського голови Києва.

Віталій закінчив професійну кар'єру 9 листопада 2005, проте в 2007 році оголосив про її відновлення. Після скасування боїв з причини травм, отриманих під час тренувань, йому це нарешті вдалося 11 жовтня 2008, після майже чотирирічної перерви на рингу.

Спортивні досягнення братів Кличків[ред. | ред. код]

Перемога Віталія Кличка над Семюелом Пітером 11 жовтня 2008 стала втіленням у життя давньої мрії братів — стати одночасно чемпіонами світу з боксу у важкій вазі за версіями різних організацій професійного бокса[6]. Віталій повернув собі чемпіонський пояс організації WBC, Володимир же до цього моменту володів уже трьома поясами, будучи чемпіоном за версіями WBO, IBF і IBO. За бій з Семюелом Пітером у 2009 році Віталію Кличку була присуджена премія Світової академії спорту «Лауреус» в номінації «Повернення року».

2 липня 2011 а брати досягли своєї другої, ще більшою мрії. Після того, як Володимир завоював пояс чемпіона WBA, перемігши попереднього чемпіона Девіда Хея, чемпіонські пояси у важкій вазі всіх чотирьох найважливіших організацій у світовому боксі перейшли у володіння братами. Крім титулів цих чотирьох організацій, Володимир також володіє поясами The Ring Magazine і IBO.

Брати Клички впродовж декількох років очолюють незалежний рейтинг важковаговиків на порталі BoxRec, причому з великим відривом від інших важковаговиків сучасності[7].

У 2011 році за свої спортивні досягнення брати отримали Премію Штайгер.

Часова діаграма чемпіонських титулів братів Кличків[ред. | ред. код]

Віталій Кличко[ред. | ред. код]

Володимир Кличко[ред. | ред. код]


Сім'я[ред. | ред. код]

Батько — Володимир Родіонович Кличко (24 квітня 1947 — 13 липня 2011, Київ) — військовий аташе посольства України в Німеччиніі НАТО, генерал-майор.[8]

Володимир Кличко-старший народився 24 квітня 1947 року в родині співробітника міліції, в минулому начальника паспортного столу села Вільшани Черкаської області Української РСР Родіона Петровича Кличка і вчительки початкових класів та української мови Тамари Юхимівни Кличко (уродженої Етінзон[9]), родом з Сміли тієї ж Черкаської області і випускниці Корсунського педагогічного училища. Під час німецької окупації Сміли Родіон Петрович переховував свою дружину в підвалі (підполі), у той час як її родина загинула в гетто і помер їхній старший син Володимир[10]. Після війни вони були вислані в Казахстан, де народилися їх син Володимир і дві дочки — Раїса та Анна.

Володимир Кличко-старший закінчив льотне училище, служив в Чехословаччині, Киргизії, Казахстані, Прибалтиці,[11] у званні полковника авіації брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.[12][13]

Останні роки життя в званні генерал-майора Військово-повітряних сил України був військовим аташе при посольстві України в Німеччині та НАТО (Ремаген).

Володимир Кличко-старший помер від раку 13 липня 2011.

Мати — вчителька початкових класів Надія Ульянівна Кличко.

Ушанування[ред. | ред. код]

Брати Клички на поштовій марці України 2010 року.

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • "Кличко" (2011) — німецький документальний фільм режисера Себастьяна Денхарда знятий кіностудією Broadview TV.
  • "Брати — легенда" ("Brothers legend", вихід у прокат запланований на квітень 2021 року) — фільм за сценарієм та режисурою Сильвестра Сталлоне.[15]

Див. також[ред. | ред. код]

  • Іван Піддубний (1871 — 1949) — український спортсмен-борець, шестиразовий чемпіон світу з боротьби.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кличко, Віталій — Знаменитий український боксер і політик
  2. Кличко Віталій Володимирович
  3. Досьє: Володимир Кличко. Архів оригіналу за 19 березень 2014. Процитовано 26 квітень 2015. 
  4. Фонд братів Кличків[недоступне посилання з лютого 2019]
  5. з відновлення одеського Будинку профспілок[недоступне посилання з червня 2019]
  6. Інтерв'ю з Віталієм Кличком після бою з Самюелем Пітером
  7. Світовий рейтинг важковаговиків на сайті boxrec. Архів оригіналу за 4 лютого 2013. Процитовано 26 квітня 2015. 
  8. Він був хорошим генералом і розумним дипломатом…
  9. Батько Кличків
  10. У братів Кличків помер батько — Втрати Архівовано 24 листопад 2011 у Wayback Machine. // KP.UA
  11. Не стало Володимира Кличка-старшого
  12. / Помер Володимир Родіонович Кличко
  13. Інтерв'ю з Віталієм Кличком
  14. Запис в базі даних NASA про астероїд 212723 Klitschko
  15. Сталлоне зніме фільм про Кличків