Бруно Абаканович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бруно Абаканович
пол. Bruno Abakanowicz
Народився 6 жовтня 1852(1852-10-06)
Російська імперія Вількомір, Вількомирський повіт, Ковенська губернія, Російська імперія
Помер 29 серпня 1900(1900-08-29) (47 років)
Франція Сен-Мор-де-Фоссе, Париж, Франція
Країна  Російська імперія
 Республіка Польща
Діяльність математик, інженер-Електротехніка, Винахідник,
Галузь нарисна геометрія, механіка і mathematical instrumentd
Alma mater Ризький технічний університет
Знання мов польська
Заклад Національний університет «Львівська політехніка»
Magnum opus Integraphd[1] і спірограф[2][3]
Рід Абакановичі
Автограф
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону

Бруно Абданк-Абаканович (пол. Bruno Abdank-Abakanowicz; 6 жовтня 1852, Вількомир, Ковенської губернії, Російської імперії (нині м.Укмерге, Литва) — 29 серпня 1900, Сен-Мор-де-Фоссе, передмістя Парижа) — російський і польський математик, інженер-електротехнік, мостобудівник.

Біографія[ред. | ред. код]

Замок «Château de Costaérès», збудований Б.Абакановичем

Представник шляхетського роду Абданк татарського походження.

Випускник ризької політехнічної школи (Das Baltische Polytechnikum zu Riga), отримав спеціальність інженера мостобудування та доріг. Потім пройшов габілітацію в галузі механіки у Львівській Політехнічній школі та у 1876—1881 році був у ній приват-доцентом ; читав лекції з нарисної геометрії та статики, будівельної механіки.

З 1881 оселився в Парижі, де займався електротехнікою; створив підприємство із виробництва міського електромеханічного обладнання.

З 1878 співпрацював з журналом «Нива», опублікував ряд статей у галузі природничих наук та промисловості. З 1900 року вів розділ наукової хроніки журналу «Атенеум».

У 1889 році він представляв США на Всесвітній виставці в Парижі .

У 1889 році був нагороджений Орденом Почесного легіону .

Як великий аматор живопису та мистецтва допомагав польському художнику А. Ґеримському. Підтримував тісні дружні стосунки з письменником Генриком Сенкевичем .

Жив у власній віллі в передмісті Парижа — Сен-Мор-де-Фоссе і в побудованому за власним проектом замку Château de Costaérès на острівці в Перрос-Гірек (Франція).

Винахідницька діяльність[ред. | ред. код]

Б.Абакановичу належить низка винаходів, серед інших:

  • Інтеграф, пристрій є різновидом Інтегратора і використовуваний для розрахунку чисельних значень інтегралів за допомогою графічного методу (запатентований в 1880),
  • Параболограф
  • електричний дзвінок призначений для використання на залізничних лініях
  • електричну лампу власної системи та інші.

Вибрані публікації[ред. | ред. код]

  • Zarys statyki wykreślnej (1876),
  • Integrator, krzywa całkowa i jej zastosowanie w mechanice budowniczej,
  • Nowe drogi nauki i przemysłu (1878),
  • Integrator (1880),
  • Integrator. Krzywa całkowa i jej zastosowania w mechanice budowniczej (1880),
  • Integratory (1882),
  • Про новий integrameterze (1882),
  • Nowy sposób budowy zwojow do machin dynamo-elektrycznych (1884) та інших.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]