Бруно Руффо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бруно Руффо
італ. Bruno Ruffo
Загальна інформація
Національність Італія італієць
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Народження 9 грудня 1920(1920-12-09)
Колоньйола-ай-Коллі, Італія
Смерть 10 лютого 2007(2007-02-10)
Верона, Італія
Спорт
Вид спорту мотоспорт
Дисципліна MotoGP: 125cc, 250cc, 500cc

Бруно Руффо (італ. Bruno Ruffo; 9 грудня 1920(19201209), Колоньйола-ай-Коллі, Венето, 10 лютого 2007, Верона) — італійський мотогонщик. Триразовий чемпіон світу з шосейно-кільцевих мотогонок серії Гран-Прі: двічі у класі 250cc (1949 та 1951 роки) та у 125cc (1950).

Біографія[ред. | ред. код]

Бруно Руффо був сином механіка, який керував майстернею мотоциклів. У гонках дебютував у віці 17 років.[1]

У дебютному сезоні чемпіонату світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів серії Гран-Прі, що проходив під егідою Міжнародної мотоциклетної федерації в 1949 році, Бруно на мотоциклі Moto Guzzi став найкращим.

В наступному сезоні Руффо, за вказівкою керівництва Moto Guzzi, змушений був поступитись у боротьбі партнеру по команді Даріо Амброзіні, посівши за підсумками чемпіонату третє місце. Натомість він сконцентрував свої зусилля над виступами у класі 125cc за команду Mondial, з якою став дворазовим чемпіоном світу.

У сезоні 1951 році Бруно вдруге виграв чемпіонат в класі 250cc, здобувши чотири перемоги на етапах.

У сезоні 1952 році він продовжував виступати за Moto Guzzi в класі 250cc. Він був 2-им на Гран-Прі Нідерландів в Ассені позаду свого товариша по команді Енріко Лорензетті, який пізніше став чемпіоном. Руффо встановив найшвидше коло в трьох з чотирьох Гран-Прі сезону, в яких брав участь. Під час Гран-Прі Німеччини Руффо зазнав зіткнення з Лорензетті, зламавши обидві ноги і отримавши важкі травми, після яких він так і не оговтався. Після довгого одужання, він повернувся в 1953 році і виграв дві гонки національного рівня в Сіракузах і в Местре. На жаль, під час практики на острові Мен, він знову попав у аварію, пошкодивши зламані ноги знову. Після цього Бруно Руффо у віці 32 років вирішив залишити гонки.[1]

Бруно завершив професійну кар'єру в 1952 році після аварії і відкрив успішний бізнес з прокату автомобілів у Вероні.[1]

У 1955 році президент Італії Джованні Гронкі нагородив Бруно орденом за заслуги перед Італійською республікою. У 2003 році президент Карло Чампі зробив Руффо кавалером ордена за заслуги перед Італійською республікою, поставивши Бруно в один ряд із такими чемпіонами, як Джакомо Агостіні, П'єр Паоло Б'янкі, Еугеніо Лаззаріні та Карло Уббіалі.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

MotoGP[ред. | ред. код]

У розрізі сезонів[ред. | ред. код]

Сезон Клас Мотоцикл Гонки Пер Под НК Очки Місце
1949 250cc Moto Guzzi 3 1 2 0 24 1
1950 125cc Mondial 3 1 2 1 17 1
250cc Moto Guzzi 1 0 1 0 6 3
1951 250cc Moto Guzzi 4 2 4 3 22 1
500cc Moto Guzzi 1 0 0 0 2 19
1952 250cc Moto Guzzi 2 0 1 1 7 6
всього 14 4 10 5 78

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Bruno Ruffo. www.motorsportmemorial.org. Архів оригіналу за 2013-08-28. Процитовано 2013-05-28. 

Джерела[ред. | ред. код]


Попередник:
Чемпіон світу у класі 250 сс
1949
Наступник:
Італія Даріо Амброзіні
Попередник:
Італія Даріо Амброзіні
Чемпіон світу у класі 250 сс
1951
Наступник:
Італія Енріко Лорензетті
Попередник:
Італія Нелло Пагані
Чемпіон світу у класі 125 сс
1950
Наступник:
Італія Карло Уббіалі