Будинок Голованя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Будинок скульптора Голованя
Луцк. Дом скульптора..jpg
Вхід до будинку Голованя

50°44′14″ пн. ш. 25°18′50″ сх. д. / 50.7373417° пн. ш. 25.3140500° сх. д. / 50.7373417; 25.3140500Координати: 50°44′14″ пн. ш. 25°18′50″ сх. д. / 50.7373417° пн. ш. 25.3140500° сх. д. / 50.7373417; 25.3140500
Тип споруда
Країна

 Україна

Розташування Prapor Lutsk.svg м.Луцьк
Тип будівлі житловий будинок / скульптурна майстерня
Автор проєкту Метельницький Р.Г.
Скульптор Головань Микола Микитович
Будівництво 1980 — 
Стан будується
Ідентифікатори й посилання
Будинок Голованя. Карта розташування: Україна
Будинок Голованя
Будинок Голованя (Україна)

CMNS: Будинок Голованя у Вікісховищі

Буди́нок скульптора Голованя́, неофіційно «Луцький будинок з химерами» — архітектурна пам'ятка сучасності, розташована на території Історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» на березі річки Стир. Проєкт будинку розробив волинський архітектор Ростислав Георгійович Метельницький. Збудований та продовжує добудовуватися скульптором Миколою Голованем.

Історія[ред. | ред. код]

Микола Головань почав вчитися скульптурі в 1959 році у Львівському мистецькому училищі імені Івана Труша. Після закінчення навчання в 1965 році повернувся до Луцька, де в батьківському обійсті, розташованому в районі Теремного, створив перші авторські скульптури. Пізніше обійстя було знесено, а родина Миколи Голованя отримала квартиру. Частину своїх скульптур Головань вирішив подарувати місту для облаштування Центрального парку Луцька. Після цього скульптор звернувся до тодішнього голови Луцького міськвиконкому Юрія Сулівіна з проханням виділити йому ділянку землі для облаштування майстерні. Таку ділянку було надано на березі Стиру.

Проєкт будівлі розробив у 1980 році архітектор Ростислав Метельницький. За його задумом, Микола Головань міг прикрашати будинок на свій розсуд власними скульптурами, барельєфами тощо. Спочатку діяльність скульптора наражалася на перевірки влади, але в часи Перебудови будинок почав набувати сучасного вигляду — рясно прикрашеної як зовні, так і всередині, споруди. Будинок належить заповіднику та не приватизований скульптором[1]. Будинок і подвір'я відкриті для нерегулярних екскурсій, які проводить сам Микола Головань[2].

Скульптури[ред. | ред. код]

Подвір'я, стіни, дах будинку прикрашають кам'яні й бетонні скульптури різних стилів. На багатьох зображено міфічні (такі як Атлант, Феміда) та релігійні фігури (Христос, Богоматір, апостоли, янголи), алегоричні зображення (лицарі, леви, монахи), а також відомі історичні постаті, пов'язані з Луцьком — князі Любарт і Вітовт, Данило Братковський.

Загалом будинок і територія навколо містять понад 500 творів. Сам автор воліє називати свій будинок «будинком-вернісажем». Над входом розміщений родинний вензель — Н. М. Г. На фронтоні будинку розміщено барельєф із зображенням членів сім'ї скульптора: самого Миколи голованя, дружини, дочки та сина. Вагою він — півтори тони, а виготовлений із зеленого пісковика. Є «італійський» дворик, кузня. На подвір'ї розташовано безліч різних деталей — брили різних каменів й безліч великих і малих скульптур, що ще не знайшли свого місця в композиції.

Будинок має оригінальне оздоблення не тільки зовні, а й всередині. Зокрема, всередині розташована інкрустована каменем і деревиною кухня з масивним кованим каміном.

Обнесений будинок камінною огорожею, за якою також розташовано низку скульптур. Головна з них — скульптура Мадонни з немовлям, яка стоїть на самому березі Стиру[3].

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]