Будинок Ради з'їзду гірничопромисловців півдня Росії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будинок Ради з'їзду гірничопромисловців півдня Росії
49°59′47″ пн. ш. 36°14′00″ сх. д. / 49.99652500002777344° пн. ш. 36.233336110027778431686° сх. д. / 49.99652500002777344; 36.233336110027778431686Координати: 49°59′47″ пн. ш. 36°14′00″ сх. д. / 49.99652500002777344° пн. ш. 36.233336110027778431686° сх. д. / 49.99652500002777344; 36.233336110027778431686
Країна Україна
РозташуванняХарків
АрхітекторМихаловський Болеслав Георгійович
Перша згадка1865
Побудовано1902
Адресавулиця Сумська 18 , 20

Будинок Ради з'їзду гірничопромисловців півдня Росії. Карта розташування: Україна
Будинок Ради з'їзду гірничопромисловців півдня Росії
Будинок Ради з'їзду гірничопромисловців півдня Росії
Будинок Ради з'їзду гірничопромисловців півдня Росії (Україна)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Будівля та її домовласники

[ред. | ред. код]

Адреса будівлі нині: вулиця Сумська, №№ 18-20. До 1901 року це було два різні дворові місця. Домовласниками були: № 18 — у 1865–1895 рр. дружина надвірного радника Олександра Гаврилівна Харіна, а № 20 — у 1840–1871 рр. вдова комерції радника Катерина Іпатіївна Кузіна, У 1870–1880-х роках у будинку Хариної жила сім'я Алчевських, у квартирі яких у свій час знаходилася приватна гімназія В.І.Зарудної.

Історична довідка

[ред. | ред. код]

Двоповерховий кам'яний будинок за адресою вулиця Сумська 18 у стилі французького ренесансу XVI–XVII століть був придбаний 1897 року для Ради з'їзду гірничопромисловців Півдня Росії [1]. В 1902 році за проєктом архітектора Михаловського Б. Г. надбудований третій поверх. За проєктом архітекторів братів Загоскіних Сергія та Іліодора у 1904 році з північного боку до нього приєднали триповерховий новий корпус (вулиця Сумська, 20), за участю Кричевського Василя Григоровича. Про призначення будинку свідчать овальні скульптурні медальйони з обох боків центрального входу з зображенням знарядь праці гірничодобувної галузі. Парадний вигляд будинку доповнений скульптурними елементами — картушами, вінками. Стилізовані жіночі фігури — каріатиди — обрамляють арочні віконні прорізи другого поверху. 1917 року за проєктом академіка архітектури Бекетова Олексія Миколайовича в будівлі було проведено внутрішні реконструктивні роботи щодо підвального приміщення, першого та другого поверхів, зали.

З 1910 року у будівлі розмістився Повітроплавний відділ Харківського відділення російського технічного товариства. У 1911 році ця організація провела в цій будівлі першу в Україні авіаційну виставку, на якій демонструвалися літаки різних систем, у тому числі побудовані харківським авіаконструктором Гризодубовим Степаном. З 1936 року в будинку знаходилася Промислова академія, в післявоєнний період — Харківський авіаційний інститут. До 2019 року в будівлі був розташований Харківський радіотехнічний технікум (нині Харківський радіотехнічний коледж). Будівля є пам'яткою архітектури міста Харкова, охорон. № 85.

Активні діячі Ради з'їздів

[ред. | ред. код]

Створена на І-му з'їзді вуглепромисловців у Таганрозі в 1874 році з ініціативи О. Ауербаха, О. Шеермана, П. Горлова, І. Іловайського та інших власників донецьких копалень Рада далі мала осідок у Харкові.Впродовж 1900-05 Раду очолював М. Авдаков, 1905-18 — М. фон Дітмар

Цікавинки

[ред. | ред. код]

За даними харківської краєзнавиці Радкової О.Д. на вулиці Сумській, 18, у будинку дружини надвірного радника Харіна, у 70-80-ті роки 19 сторіччя, мешкали родина Алчевських. У цьому будинку народилися український співак зі світовою відомістю Алчевський Іван Олексійович (1876–1917) та поетеса Алчевська Христина Олексіївна (1882–1931).

На стіні будівлі розташована пам'ятна дошка, що присвячена Кричевському Василю Григоровичу (1872–1952), який працював тут.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Донік О. М. Рада з'їзду гірничопромисловців Півдня Росії [Архівовано 3 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2005. — Т. 3: Е — Й. — 672 с.: іл. — ISBN 966-00-0610-1.
  • Тихомирова Т.В.: дома на Сумской URL:https://web.archive.org/web/20200701182407/http://the-past.inf.ua/list-2-3-5.html
  • Дьяченко Н. Т. Сумская улица // Улицы и площади Харькова / ред. А. И. Щербак, худ. Н. С. Балыкин, худ. ред. Б. Ф. Бублик, техн. ред. В. Я. Козниченко. — 4-е изд, исправ. и дополн.. — Харьков: Прапор, 1977. — 271 с. — 50 000 экз.
  • Белов Ю.Е.. Алчевские: По публикациям городских газет [Текст] / Ю. Белов. — Алчевск: С. А. Бондаренко [издатель], 2008. — 160 с.: ил., фот. — (Страницы истории). — 1000 прим. — ISBN 978-966-2167-01-6 С.157
  • Книга-календарь на 2017 г. «Великие земляки: Алчевские и их окружение». Консалтинговая группа «Рубаненко и партнеры». URL:https://www.rubanenko.biz.ua/kalend_2017.html
  • Бекетов Олексій Миколайович (1862–1941): бібліогр. покажч. / Мінрегіон України, Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В. Г. Заболотного; [уклад. Д. О. Мироненко; редкол.: Г. А. Войцехівська (відп. ред.), Р. Г. Дідик, О. В. Жидецька; консультанти: Є. І. Губкіна, Л. В. Кликова]. — Київ: [ДНАББ ім. В. Г. Заболотного], 2016. — 198 с.: іл. — (Видатні зодчі України).

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. РАДА З'ЇЗДУ ГІРНИЧОПРОМИСЛОВЦІВ ПІВДНЯ РОСІЇ. resource.history.org.ua. Процитовано 1 липня 2024.