Алчевський Олексій Кирилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олексій Кирилович Алчевський
Федецкий А.К.Алчевский 1901.jpg
Народився 1835(1835)
Суми, Харківська губернія, Російська імперія
Помер 7 травня 1901(1901-05-07)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність українець
Діяльність промисловець, банкір, громадський діяч, меценат

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Олексі́й Кири́лович Алче́вський (1835, Суми, Харківська губернія, Російська імперія7 травня 1901, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український промисловець, банкір, громадський діяч, меценат. Чоловік Христини Алчевської, батько Григорія, Івана та Христини Алчевських.

Купець Харківської 1-ї гільдії. Власник Харківського торговельного банку, засновник гірничих і металургійних підприємств на Луганщині. Засновник міста Алчевськ.

Ініціатор створення в Харкові «Громади».

Життєпис[ред.ред. код]

Починав свою діяльність у Сумах Харківської губернії. Але відомим у ділових колах України став у 1868, коли потрапив до числа засновників і членів правління Харківського торговельного банку. Він став першим у Російській імперії приватним акціонерним банком.

1871 — бере участь у створенні Харківського земельного банку і у 1871-1901 був головою його правління. Сам Алчевський великими капіталами не володів, але він зміг все вміло організувати. З часом у нього з'явився контрольний пакет акцій.

Фактично став повним розпорядником обох банків. Вони обслуговували різні підприємства Алчевського. Банківський бізнес допоміг йому стати великим землевласником. На своїх землях він у 1875 заснував гірничо-промислове товариство, правління якого розміщувалося в Харкові.

У 1895 взяв активну участь у створенні Донецько-Юр'ївського металургійного товариства з правлінням у Петербурзі. Входив до дирекції цього товариства. У роки промислового піднесення (1890-ті рр.) підприємства Алчевського залучали також іноземних інвесторів. До кінця XIX століття його власність оцінювалася в 12 млн. карбованців

Зробив великий внесок у розвиток економіки південного сходу України. Він створив одну з перших в Російській імперії, за сучасною термінологією, промислово-фінансових груп. Вона об'єднувала банки, металургійні заводи, вугільні шахти, рудники, транспортні компанії.

Серед іншого, був засновником «Олексіївського гірничопромислового товариства» і «Донецько-Юр'ївського металургійного товариства» (останнє володіло Донецько-Юріївським заводом), а також металургійних заводів у Маріуполі. Заводи Алчевського були єдиними в Україні металургійними підприємствами, побудованими на вітчизняних інвестиціях (решта становила власність бельгійських і британських компаній).

На початку XX століття в Росії почалася економічна криза, яка не оминула й підприємства Алчевського. Рятуючись від банкрутства, підприємець намагався отримати урядове замовлення для своїх металургійних підприємств, а також просив у Міністерстві фінансів дозволу на випуск облігацій на 8 млн крб. під заставу свого майна. Але міністр фінансів Сергій Вітте йому відмовив. Причина відмови не зовсім зрозуміла, бо після трагічної загибелі Алчевського (7 травня 1901 він кинувся під потяг на Варшавському вокзалі в Петербурзі) той самий Вітте і Міністерство фінансів заявили про готовність фінансувати банки Алчевського. Варто зауважити, що справи підприємств Алчевського передавалися до рук Московського торгового дому братів Рябушинських.

Громадська діяльність[ред.ред. код]

Брав участь в українському національному русі. Очолював харківську «Громаду» (гурток української інтелігенції). Ініціював і фінансував спорудження першого пам'ятника Тарасу Шевченку (Харків, 1899).

На його кошти були відкриті лікарні, бібліотеки, недільні школи в Сумах.

Увічнення[ред.ред. код]

Олексій Алчевський
Пам'ятник Олексію Алчевському біля Алчевського металургійного комбінату
Пам'ятна монета України «Олексій Алчевський», 2005 (аверс)
Пам'ятна дошка на честь Олексія Алчевського
Пам'ятна монета України «Олексій Алчевський», 2005 (реверс)

На пам'ять про засновника Донецько-Юріївського заводу залізничну станцію Юріївка на клопотання російських промисловців у 1903 перейменували на Алчевське. Від станції отримало назву сусіднє заводське селище (тепер місто Алчевськ, Луганська область). На головній площі міста встановлений пам'ятник Олексію Алчевському — фактично засновнику міста.

НБУ в 2006 викарбував та ввів до обігу пам'ятну монету на честь Олексія Алчевського номіналом 2 гривні.

Джерела та література[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.