Бій за Слов'янськ (1919)
Бій за Слов'янськ (1919) | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Бої за Донбас (січень — травень 1919) | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
РСФРР | Уряд Півдня Росії | ||||||
Командувачі | |||||||
Т. С. Хвесін В. М. Гіттіс |
С. М. Топорков | ||||||
Військові формування | |||||||
РСЧА | Терська дивізія Кубанські пластуни |
Бої за Слов'янськ тривали під час боїв за Донбас у травні 1919 року між 8-ю та 13-ю арміями РСЧА і білокозацькими підрозділами Збройних сил Півдня Росії. Слов'янськ був захоплений білими.
22 травня 1919 року Денікін заявив, що Добровольча армія зайняла Слов'янськ і відкинула 8-му та 13-ту армії РСЧА за Сіверський Донець[1]. Насправді це не відповідало дійсності.
На Слов'янському напрямку діяли кубанські пластуни і Терська кінна дивізія з корпусу Шкуро. 22 травня пластуни зайняли ст. Краматорську і с. Петрівка та вели наступальні бої в напрямку Слов'янська[2].
При активній підтримці Терської дивізії, білі пішли в наступ на Слов'янськ. Кіннота Шкуро (Терська дивізія ген. Топоркова) обійшла Слов'янськ зліва і перерізала лінію залізниць зі Слов'янська на Лозову біля ст. Бантишеве, зайшовши в тил червоним. Водночас пластуни стрімкою атакою вибили червоних з усіх позицій і увірвалися в місто, знищуючи всіх, хто чинив опір.
У Слов'янську вони захопили величезну кількість трофеїв: багато полонених, гармати, кулемети, значну кількість рухомого складу, 30 паровозів. Залишки 13-ї армії відступили на ст. Лозову і за Сіверський Донець на ст. Лиман[3].
- Трагедия казачества. (Декабрь 1918-июнь 1919) Часть вторая. Прага 1934.
- Вир Громадянської війни на Добропільщині (1918—1920 рр.) [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]