Білкун Микола Васильович
| Микола Васильович Білкун | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Комунар Васильович Білкун | |||
| Народився | 21 грудня 1928 село Привороття Староушицького району | |||
| Помер | 17 червня 1995 (66 років) Київ | |||
| Громадянство |  СРСР,  Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | прозаїк | |||
| Alma mater | ВНМУ | |||
| Мова творів | українська | |||
| Жанр | фейлетон, оповідання, нарис, повість | |||
|
| ||||
Мико́ла Васи́льович Білку́н (21 грудня 1928, село Привороття, нині Подільське Кам'янець-Подільського району Хмельницької області — 17 червня 1995, Київ) — український прозаїк, письменник-фантаст. Член Спілки письменників України від 1959 року. Публікації Миколи Васильовича є відверто антиукраїнськими[1].
Микола Васильович Білкун народився 21 грудня 1928 року в селі Привороття Староушицького району (нині село Подільське Кам'янець-Подільського району) в сім'ї вчителя. Правда, при народженні йому дали ім'я Комунар. Закінчив у селі Привороття початкову школу. Під час війни (до 1944 року) жив у селі Чердакли на Заволжі (нині селище міського типу, центр Чердаклинського району Ульяновської області Росії). Там навчався в школі й одночасно працював на торфорозробках. Батько Василь Євтихійович під час війни був замполітом 171-го винищувального авіаційного полку [2]. Загинув 1943 року.
1944 року Микола, якому ще не виповнилося 16 років, добровільно пішов до Радянської армії. Від серпня 1944 року — солдат-зброяр 420-го авіаполку III Білоруського фронту. Далі навчався у Київському військовому училищі самохідної артилерії. Після важкого поранення втратив ногу. Ще у шпиталі почав писати.
1950 року закінчив Вінницьку фельдшерську школу. Працював дільничним фельдшером на Поділлі — в селі Іванівці Барського району Вінницької області. Далі закінчив Вінницький медичний інститут (навчався у 1951—1957 роках).
Фейлетоніст (від 1957 року), заступник відповідального редактора журналу «Перець», заступник головного редактора видавництва «Радянський письменник».
Друкувався від 1952 року. Першу гумореску «Дорогі гості» опубліковано в «Перці». Перша повість «Валерій Коваленко» (газета «Молодь України», 1955), друга — «Однієї весни» (журнал «Дніпро», 1957).
Перші книжки — збірки гуморесок «Старий друг» (у «Бібліотеці „Перця“») та збірка нарисів «Золоті руки» (обидві — 1955).
20 червня 1992 року відвідав рідне село [3].
В журналі "Перець №23 за 1978р розміщено дружній шарж А.Арутюнянца , присвячений 50-річчю митця.[4]
- Брат Володимир Васильович Білкун (народився 1938 року, помер в липні 2016 року).
- Дружина Сіма Соломонівна Бланк (1929—2003).
- Син Сергій Миколайович Білкун (народився 1949 року).
- Син Олександр Миколайович Білкун (народився 1962 року).
- Сузір'я блакитного верблюда: Фантастичні гуморески — К.: Веселка, 1965.
- Декамерон Самуїла Окса. — К.: Радянський письменник, 1966.
- Годованці Сонця: Повість — К.: Веселка, 1968.
- Багато, багато, багато золота: Фантастико-пригодницька повість-памфлет. — К.: Молодь, 1975.
- Не та натура: Гумор і сатира — К.: Дніпро, 1976.
- Історії з історії. — К.: Радянський письменник, 1987.
- Машина «Чого бажаєте?»: Оповідання // Знання та праця, 1961, № 5 — с.
- Спаніель містера Дарлінга: Оповідання [Архівовано 2 вересня 2009 у Wayback Machine.] // Наука і суспільство, 1967, № 5 — с.
- Вічна молекула: Оповідання // Знання та праця, 1967, № 7 — с.
- Бензиновий вітамін: Оповідання // Знання та праця, 1968, № 8 — с.
- Дактилоскопічна балада: Оповідання // Знання та праця, 1971, № 8 — с.
- Срібляста рибка для тестя: Оповідання // Знання та праця, 1978, № 9 — с.
- Найперший прокатний пункт: Оповідання // Наука — Фантастика, 1991, № 10 — с.20-21
- ↑ Журнал "Перець".
- ↑ Чечельницкий Г. А. Летчики на войне. — Москва: Воениздат, 1974. Архів оригіналу за 9 жовтня 2008. Процитовано 23 червня 2008.
- ↑ Бабляк Віталій. Кривакова «ласка» // Кам'янець-Подільський вісник. — 1992. — 24 червня. — С. 1.
- ↑ Журнал перець 1978 23. www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 9 квітня 2021.
- Подолинний А. М. Білкун Микола Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 799.
- Вишня Остап. Доброї путі! // Літературна газета. — 1955. — 13 жовтня.
- Зуб І. Книжка перчанина // Вітчизна. — 1964. — № 4.
- Дзюба І. На півдорозі до соціальної сатири // Літературна Україна. — 1987. — 14 травня.
- Архів фантастики. Білкун Микола Васильович [Архівовано 17 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Український Центр. Білкун Микола Васильович [Архівовано 17 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Журнал "Перець"
|
