Білорибиця
| ?Білорибиця звичайна | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Надклас: | Щелепні (Gnathostomata) |
| Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
| Підклас: | Новопері (Neopterygii) |
| Інфраклас: | Костисті риби (Teleostei) |
| Надряд: | Протакантопері (Protacanthopterygii) |
| Ряд: | Лососеподібні (Salmoniformes) |
| Родина: | Лососеві (Salmonidae) |
| Рід: | Stenodus |
| Вид: | Білорибиця |
| Біноміальна назва | |
| Stenodus leucichthys Güldenstädt, 1772 | |
| Синоніми | |
| |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Stenodus leucichthys |
 Віківиди: | Stenodus leucichthys |
 EOL: | 205332 |
 ITIS: | 162006 |
 МСОП: | 20745 |
 NCBI: | 59296 |
Білори́биця звичайна[2] (Stenodus leucichthys) — цінна промислова риба родини лососевих. За даними МСОП вид вважається зниклим у природі, але зберігається в аквакультурі.[3][4].
Має великий рот з виступаючою нижньою щелепою і високий спинний плавець. Зазвичай має сріблясте забарвлення з зеленою, блакитною або коричневою спиною. М'ясо біле, пластівчасте, іноді жирне. Дорослі риби важать 14–25 кг, завдовжки до 1,2 м. На першому році життя живиться планктоном, потім переходить до живлення дрібними рибами.
Білорибиця — прохідна риба: вона нагулюється в морі, а для розмноження заходить в річки.
В Євразії ареал охоплює Каспійське море, басейни Волги, Уралу і Терека. На нерест навесні мігрує до 3000 км вгору проти течії. Завдяки розбудові гребель, гідроелектростанцій і водосховищ, міграції стали неможливими, тому вид, за даними МСОП, вважається зниклим у природі.[3][5] Однак популяція підтримується виключно штучно, розводиться за допомогою інкубації.[6]
Як альтернатива, Stenodus leucichtys вважають видом у широкому сенсі (sensu lato), який містить два підвиди.[4] Крім Stenodus leucichthys leucichthys, який водиться у внутрішніх водах, інший підвид — нельма, Stenodus leucichthys nelma (Pallas, 1773) — поширений у азійських та північноамериканських річках Арктичного басейну. Наразі нельма вважається окремим видом Stenodus nelma.[3][6][7][8][9]
Stenodus є філогенетично близькими до сигів (Coregonus), від яких відрізняється типовою для хижих риб морфологією.[10]
- ↑ Ford, M. (2024). Stenodus leucichthys. IUCN Red List of Threatened Species (англ.). 2024: e.T20745A18231118. doi:10.2305/IUCN.UK.2024-2.RLTS.T20745A18231118.en. Процитовано 03 жовтня 2025.
- ↑ Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 151.
- ↑ а б в Freyhof, J.; and Kottelat, M. (2008) Stenodus leucichthys: інформація на сайті МСОП (англ.)
- ↑ а б Беляева, E. S. Stenodus leucichthys leucichthys. caspianenvironment.org. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 17 лютого 2013.
- ↑ Poursaeid, F. & Falahatkar, B. (2012) Threatened fishes of the world: Stenodus leucichthys leucichthys Güldenstädt, 1772 (Salmonidae) [Архівовано 20 липня 2012 у Archive.is]. Aqua 18:31-34.
- ↑ а б Kottelat, M.; Freyhof, J. (2007). Handbook of European Freshwater Fishes. ISBN 978-2-8399-0298-4.
- ↑ Freyhof, J.; and Kottelat, M. (2008) Stenodus nelma: інформація на сайті МСОП (англ.)
- ↑ Froese R., Pauly D. (eds.) (2013). Stenodus leucichthys на FishBase. Версія за February 2013 року.
- ↑ Eschmeyer F. Catalog of Fishes [Архівовано 2011-05-19 у Wayback Machine.] (Search: Stenodus (species)) California Academy of Scieces. (15 March 2012 version)
- ↑ Bernatchez L, Colombani F, Dodson JJ (1991) Phylogenetic relationships among the subfamily Coregoninae as revealed by mitochondrial DNA restriction analysis [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] Journal of Fish Biology 39 (Suppl A):283-290.
- Stenodus leucichthys nelma [Архівовано 13 квітня 2018 у Wayback Machine.] Illustration of the sister species by N.N. Kondrakov. NOAA Photo Library.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
|
Це незавершена стаття про Лососеподібних. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
