Білоцерківський ґебіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Kreisgebiet Bila Zerkwa
Білоцерківський ґебіт
Держава Flag of the NSDAP (1920–1945).svg Німецька імперія
Райхскомісаріат Україна
Генеральна округа Київ
Уряд
 - Ґебітскомісар Штельцер[1]
Населення (1943)
 - Усього 241 601
Джерело: territorial.de

Білоцеркі́вський ґебі́т, окру́га Бі́ла Це́рква (нім. Kreisgebiet Bila Cerkwa або Bila Zerkwa[2]) — адміністративно-територіальна одиниця Генеральної округи Київ Райхскомісаріату Україна протягом німецької окупації Української РСР під час Німецько-радянської війни. Адміністративним центром ґебіту було місто Біла Церква.

Ґебіт утворено 20 жовтня 1941 року на території нинішньої Київської області.[3] Спочатку офіційна німецька назва утвору мала вигляд Kreisgebiet Bila Cerkwa. 1 січня 1943 написання виправили згідно з нормами німецького правопису на Kreisgebiet Bila Zerkwa.[3]

Поділявся на 6 районів (нім. Rayons). Охоплював територію шістьох районів тодішньої Київської області: Білоцерківського, Великополовецького, Володарського, Рокитнянського, Сквирського і Узинського та, відповідно, поділявся на шість районів: Біла Церква (Rayon Bila Cerkwa), Великополовецьке (Rayon Weliko Polowezkoje), Володарка (Rayon Wolodarka), Рокитне (Rayon Rakitno), Сквира (Rayon Skwira) і Узин (Rayon Usin).[3] межі яких збігалися з тогочасним радянським адміністративним поділом. При цьому зберігалася структура адміністративних і господарських органів УРСР. Всі керівні посади в ґебіті обіймали німці, головним чином з числа тих, що не підлягали мобілізації до вермахту. Лише старостами районів і сіл призначалися лояльні до окупантів місцеві жителі або фольксдойчі.

Існував до взяття Білої Церкви радянськими військами 4 січня 1944 року.[4]

Примітки[ред.ред. код]