Біляєв Олександр Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Біляєв Олександр Михайлович
Біляєв.jpg
Народився 27 листопада 1925(1925-11-27)
Нововоронцовський район, Херсонська область
Помер 27 березня 2006(2006-03-27) (80 років)
Київ, Україна
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність мовознавець
Alma mater Херсонський державний університет
Вчене звання професор
Нагороди

Біля́єв Олекса́ндр Миха́йлович (27 лютого 1925, с. Нововоронцовка, тепер смт Херсонської області — 27 березня 2006, м. Київ) — український мовознавець, методист, доктор педагогічних наук з (1985), професор з (1988), член-кореспондент АПН України з (1992).

Життєпис[ред. | ред. код]

Біляєв Олександр Михайлович народився 27 лютого 1925 р. с. Нововоронцовка, тепер смт. Херсонської області – 27 березня 2006 р., Київ). У 1944–1945 роках служив у Червоній Армії. Брав активну участь у бойових діях проти німецько-фашистських загарбників. В одному із наступальних боїв на Берлінському напрямку був тяжко поранений. Після тривалого (понад 7 місяців) лікування в евакогоспіталі був демобілізований з армії як інвалід ІІ групи. яльність. Закінчив 1950 Херсонський педагогічний інститут. За участь у боях нагороджений орденами Червоної Зірки, «Вітчизняної війни» І ступеня, медалями «За відвагу», «Захиснику Вітчизни»[1].

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

1954–1959 – старший викладач кафедри української мови, декан історично-філологічного факультету Сталін. педагогічного ініверситету (нині Донецький університет)

1959 - працює в Інституті педагогіки АПН України: завідувач сектора методики викладання української і російської мов

1960–1977 – завідувач відділу

1970-1974 — головний редактор методичного місячника міністерства освіти УССР «Українська мова і література в школі»[2]

1977–1983 – заступник директора

1983–1986 – старший науковий співробітник сектору методики української та російської мов

1986–1994 – завідувач лабараторного навчання української та російської мов

1994 – головний науковий співробітник

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Наукові інтереси зосереджені на розробленні актуальних проблем методики викладання української мови в середній школі, зокрема змісту, форм і методів навчання. Зробив значний внесок в українську лінгводидактику дослідженнями сучасного уроку мови, методики викладання фонетики, лексики, словотвору, граматики та стилістики, системи роботи з розвитку усного та писемного мовлення учнів, шляхів та способів підвищення їхньої грамотності [3].

Олександр Михайлович Біляєв автор понад 200 наукових праць, співавтор низки навчальних програм і підручників для 5–11 класів. Під керівництвом О. М. Біляєва успішно захистили дисертації понад 40 кандидатів і 5 докторів наук. Автор праць з теорії і практики навчання української і російської мов, української лінгводидактики, шкільних підручників з української мови, посібників для учителів:

  • «Шляхи підвищення ефективності уроку української мови в 5—8 класах» (1967),
  • «Сучасний урок української мови» (1981),
  • «Методика вивчення української мови в школі» (1987, у співавторстві);

Автор підручників «Українська мова» для 5, 6, 7, 8 і 9 класів шкіл з рос. мовою навчання (1995, у співавт.) та для 10-11 класів шкіл з українською та російською мовами навчання (1995).

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]