Анрі В'єтан
| Анрі В'єтан | |
|---|---|
| фр. Henri François Joseph Vieuxtemps | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | фр. Henri François Joseph Vieuxtemps |
| Дата народження | 17 лютого 1820[1][2][…] |
| Місце народження | Верв'є, округ Верв'єd, Льєж, Валлонія, Бельгія[4][5] |
| Дата смерті | 6 червня 1881[1][2][…] (61 рік) |
| Місце смерті | Алжир, Франція[6] або Mustapha-Superieurd, Sidi M'Hamed Districtd, Алжир, Французький Алжир, Франція[5] |
| Громадянство | Бельгія[6] |
| Професії | композитор, музичний педагог, викладач університету, скрипаль |
| Освіта | Віденський університет музики й виконавського мистецтва |
| Вчителі | Симон Зехтер і Антонін Рейха |
| Відомі учні | Енріке Фернандес Арбос |
| Інструменти | скрипка |
| Жанри | класична музика |
| Заклад | Королівська консерваторія в Брюсселі |
 Файли у Вікісховищі | |
Анрі В'єтан (фр. Henri François Joseph Vieuxtemps; 17 лютого 1820, Верв'є — 6 червня 1881, Мустафе, Алжир) — бельгійський скрипаль, композитор і педагог. Один із засновників бельгійської національної скрипкової школи. Концертував і викладав у Росії (1838—40, 1845—52). Написав 7 концертів для скрипки з оркестром, твори на російські теми. Професор Брюссельскої консерваторії. Майстерність В'єтана як віртуозного срипаля високо цінував, зокрема, Т. Шевченко.[7]
Історія[ред. | ред. код]
Учень Шарля Беріо. З початку 30-х років XIX ст. концертував у багатьох країнах. У 1838 році уперше виступив у Петербурзі. В 1845—52 роках придворний соліст у Петербурзі, викладав і концертував. У Росії В'єтан створив свої найкращі скрипкові твори, у тому числі 4-й концерт з оркестром, а також фантазію на тему «Аскольдової могили» Олексія Верстовського, п'єси на російські оперні й народні теми. В 1871—73 роках професор Брюссельської консерваторії (його учень — Ежен Ізаї).
Анрі В'єтан — один з найвизначніших скрипалів романтичного напрямку. Для творів В'єтана характерні блискуча віртуозна фактура, декоративна барвистість написаного. Найзначніші 7 концертів для скрипки з оркестром, що справили значний вплив на розвиток цього жанру. По класу скрипки у нього навчався румунський композитор Едуард Кауделла.
Український культурний контекст[ред. | ред. код]
Значний музичний потенціал столиці Галичини, наполегливість місцевих меломанів та їх енергійні спроби заснувати музичне товариство, аналогічне до інших товариств Європи, цілеспрямована діяльність у цьому напрямі принесли свої плоди: 1838 року Товариство врешті отримало офіційний дозвіл з Відня.[8] ГМТ за час свого існування (під різними назвами) розгорнуло надзвичайно інтенсивну концертну і просвітницьку діяльність. 16 червня 1842 року[9] відбувся концерт тоді 23 річного скрипаля й композитора Анрі В'єтана, який виконав „Концерт E-Dur“[10]
Посилання[ред. | ред. код]
- Robert Cummings, «Henri Vieuxtemps»
- Олійник Л. «Бетховен серед скрипалів» / Леся Олійник // День. — 2020. — 18 грудня. [Архівовано 12 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ Вьётан Анри // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ а б Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- ↑ В'єтан Анрі. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Мазепа Т. Л. Галицьке музичне товариство у культурно-мистецькому процесі XIX — початку XX століття. К., 2018[недоступне посилання]
- ↑ Мазепа Т. Л. Камерно-вокальне виконавство у «Галицькому музичному товаристві у Львові (1838—1848 рр.) — С.5. УДК 785.7:782.6(477.83–25)(438)(430)
- ↑ Мазепа Т. Л. Галицьке музичне товариство у культурно-мистецькому процесі XIX — початку ХХ століття. К., 2018. — С.464. УДК 78:061.2(477.83/.86)(09)»18/19"[недоступне посилання]
