Валер'яна Ґроссгейма
| Валер'яна Ґроссгейма | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Черсакоцвіті (Dipsacales) |
| Родина: | Жимолостеві (Caprifoliaceae) |
| Рід: | Валер'яна (Valeriana) |
| Вид: | Валер'яна Ґроссгейма (V. grossheimii)
|
| Біноміальна назва | |
| Valeriana grossheimii Vorosh., 1959
| |
| Синоніми | |
|
Valeriana armena subsp. grossheimii (Vorosh.) Vorosh. | |
Валер'яна Ґроссгейма[1], валеріана Гросгейма[2] (Valeriana grossheimii) — багаторічна трав'яниста рослина родини жимолостеввих.
Багаторічна трав'яниста лікарська рослина. Кореневище — без пагонів; корені чорно-бурі, близько 2 мм у діаметрі. Стебло пряме, борозенчасте, 100—150 см заввишки. Листки супротивні, непарноперисті; прикореневі й нижні стеблові — з 7—10 парами листочків. Листочки зісподу більш-менш довго-відлегло-волосисті або коротко-щетинисто-шерстисті. Квітки двостатеві, неправильні, дрібні, лілуваті, в дуже розгалуженому, з дугоподібними гілочками (до 15 см завдовжки) щиткоподібному суцвітті. Плід — сім'янка.
Цвіте у червні — липні.
Вид зростає у Криму, на Північному Кавказі (Росія) й на Південному Кавказі (Азербайджан, Вірменія, Грузія)[3][4].
Трапляється в Україні в Криму по чагарниках і на узліссях.
Коріння та кореневище містять багато ефірних олій (від 1 до 2 %), алкалоїди валерин і хатинін (у свіжому корінні), ізовалеріанову кислоту, ефіри борнеолу, масляну, оцтову та мурашину кислоти, цукри, терпеноїди: лимонен, миртенол, камцен, терпінеол та пінен, а також глікозид валерид, борнеол, алкалоїд актинідин (у формі гідроксифенілетилової солі) та дубильні речовини. Основною найбільш важливою складовою ефірних олій валеріани Гроссгейма є складний ефір спирту ізовалеріанової кислоти і борнеолу.[5]
Препарати з валеріани Гроссгейма зменшують збудливість і підвищують функціональну діяльність центральної нервової системи, регулюють серцеву діяльність, знижують артеріальний тиск, проявляють спазмолітичну й слабу жовчогінну дію, підсилюють секрецію залоз травного тракту.
- ↑ Valeriana grossheimii // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- ↑ Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 13.03.2021.
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 13.03.2021.
- ↑ Валеріана Гроссгейма – хімічний склад та використання у фармакології. Лікарські рослини. 23 червня 2015. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 16 травня 2017.
- Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Л-56 Відп. ред. А. М. Гродзінський.— К.: Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992.— 544 с: іл. — ISBN 5—88500—055—7 — С.75