Валер'яна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Валер'яна
Valeriana officinalis 002.JPG
Валер'яна лікарська (Valeriana officinalis) — типовий вид
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Ряд: Черсакоцвіті (Dipsacales)
Родина: Жимолостеві (Caprifoliaceae)
Підродина: Valerianoideae
Рід: Валер'яна (Valeriana)
L.
Види

докладніше див. Список видів роду валер'яна

Commons-logo.svg Вікісховище: Valeriana

Валер'яна[1] або Валеріана[2] (Valeriana) — рід багаторічних трав'янистих рослин підродини валер'янові (лат. Valerianoideae) родини жимолостеві (лат. Caprifoliaceae). Включає понад 400 видів, котрі поширені в помірних, субтропічних і тропічних гірських регіонах світу[3]. Наукова назва походить від лат. valere — «бути здоровим». Назва була вперше вжита в книзі італійського ботаніка Маттео Сільватіко (1285—1342).

Найбільш відомий вид — валер'яна лікарська (лат. Valeriana officinalis L.), широко використовується як лікарський засіб.

Ботанічний опис[ред. | ред. код]

Кореневище довжиною 2-4 см, діаметром 2 см, з численними корінням, довжиною до 20 см і діаметром 1-4 мм. Кореневище і корінь мають характерний запах.

Квітки дрібні, запашні, від білих до темно-рожевих.

Цвіте з травня по серпень, плоди дозрівають в липні — вересні.

Поширення[ред. | ред. код]

Виростає в Європі, в центральній і північній частинах Азії, в Північній і Південній Америці. Валеріана росте на схилах гір, по берегах річок, на заливних, болотистих місцях, на лісових галявинах. Часто утворює великі зарості, які використовують для заготівлі коренів.

В Україні зростають[1][3]: валер'яна дводомна (Valeriana dioica), валер'яна Ґроссгейма (Valeriana grossheimii), валер'яна лікарська (Valeriana officinalis), валер'яна російська (Valeriana rossica), валер'яна повзучопагонова (Valeriana stolonifera), валер'яна трикрила (Valeriana tripteris), валер'яна бульбиста (Valeriana tuberosa).

Біологічні особливості[ред. | ред. код]

Цвіте з травня по серпень. Плоди дозрівають в червні — вересні. Валеріана лікарська складається з декількох підвидів і різновидів, що розрізняються між собою деякими морфологічними ознаками і місцепроживанням. Вона добре пристосовується до умов середовища, тому зростає на найрізноманітніших ґрунтах, в різних температурних умовах. Як вологолюбна культура, добре росте на ділянках з підвищеною вологістю ґрунту. Хороші врожаї дає на осушених і окультурених торфовищах.

Розмножується насінням.

Застосування[ред. | ред. код]

Харчове застосування[ред. | ред. код]

У США валеріану використовують при виробництві есенцій, лікерів, настоянок. Як ароматизатор вона входить в препарат для гаванських сигар і турецького тютюну.

Як пряність, валеріану використовують в основному в європейських країнах. В Англії свіже листя додають в салати. Іноді з них готують салат гарнір до рибних страв.

Лікарські властивості[ред. | ред. код]

Валеріана використовується в медицині як седативний засіб. Терапевтична дія валеріани обумовлена комплексом речовин, які містяться в ній, перш за все ефірною олією та алкалоїдами. У кореневищах і коренях кількість ефірної олії досягає 2 %.

Види[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Valeriana // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
  3. а б Valeriana L. / Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 13.03.2021. 
  4. а б в Stevanovic, V. (1996). Analysis of the central European and Mediterranean orophytic element on the mountains of the W and central Balkan peninsula with special reference to endemics. Bocconea 5 (1): 77–97. 
  5. Sims, John (1816). Curtis's Botanical Magazine, Or, Flower-garden Displayed. London, UK: Sherwood, Neely, and Jones. Volume 43, No.1825. 
  6. Valeriana uliginosa (Torr. & A. Gray) Rydb.: mountain valerian. United States Department of Agriculture Natural Resources Conservation Service. Процитовано 10 January 2017.