Валер'яна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Valeriana
Valeriana tuberosa.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Plantae
Відділ: Tracheophyta
Клас: Magnoliopsida
Ряд: Dipsacales
Родина: Caprifoliaceae
Рід: Valeriana
Біноміальна назва
Valeriana
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Valeriana
EOL logo.svg EOL: 38228
IPNI: 30000719-2
ITIS logo.svg ITIS: 35350
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 19952

Валер'яна або Валеріана (лат. Valeriána) — рід багаторічних трав'янистих рослин підродини валер'янові (лат. Valerianoideae) родини жимолостеві (лат. Caprifoliaceae), що включає більше двохсот видів. Латинська родова назва походить від лат. valere — бути здоровим. Воно було вперше вжито в книзі італійського ботаніка Маттео Сільватіко (1285—1342).

Найбільш відомий вид — валер'яна лікарська (лат. Valeriana officinalis L.), широко використовуваний як лікарський засіб.

Ботанічний опис[ред. | ред. код]

Кореневище довжиною 2-4 см, діаметром 2 см, з численними корінням, довжиною до 20 см і діаметром 1-4 мм. Кореневище і корінь мають характерний запах.

Квітки дрібні, запашні, від білих до темно-рожевих.

Цвіте з травня по серпень, плоди дозрівають в липні — вересні.

Поширення[ред. | ред. код]

Виростає в Європі, в центральній і північній частинах Азії, в Північній і Південній Америці. Валеріана росте на схилах гір, по берегах річок, на заливних, болотистих місцях, на лісових галявинах. Часто утворює великі зарості, які використовують для заготівлі коренів.

Біологічні особливості[ред. | ред. код]

Цвіте з травня по серпень. Плоди дозрівають в червні — вересні. Валеріана лікарська складається з декількох підвидів і різновидів, що розрізняються між собою деякими морфологічними ознаками і місцепроживанням. Вона добре пристосовується до умов середовища, тому зростає на найрізноманітніших ґрунтах, в різних температурних умовах. Як вологолюбна культура, добре росте на ділянках з підвищеною вологістю ґрунту. Хороші врожаї дає на осушених і окультурених торфовищах.

Розмножується насінням.

Застосування[ред. | ред. код]

Харчове застосування[ред. | ред. код]

У США валеріану використовують при виробництві есенцій, лікерів, настоянок. Як ароматизатор вона входить в препарат для гаванських сигар і турецького тютюну.

Як пряність, валеріану використовують в основному в європейських країнах. В Англії свіже листя додають в салати. Іноді з них готують салат гарнір до рибних страв.

Лікарські властивості[ред. | ред. код]

Валеріана використовується в медицині як седативний засіб. Терапевтична дія валеріани обумовлена комплексом речовин, які містяться в ній, перш за все ефірною олією та алкалоїдами. У кореневищах і коренях кількість ефірної олії досягає 2 %.

Види[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Stevanovic, V. (1996). Analysis of the central European and Mediterranean orophytic element on the mountains of the W and central Balkan peninsula with special reference to endemics. Bocconea 5 (1): 77–97. 
  2. English Names for Korean Native Plants. Pocheon: Korea National Arboretum. 2015. с. 668. ISBN 978-89-97450-98-5. Архів оригіналу за 25 May 2017. Процитовано 24 December 2016 — через Korea Forest Service. 
  3. Sims, John (1816). Curtis's Botanical Magazine, Or, Flower-garden Displayed. London, UK: Sherwood, Neely, and Jones. Volume 43, No.1825. 
  4. Valeriana uliginosa (Torr. & A. Gray) Rydb.: mountain valerian. United States Department of Agriculture Natural Resources Conservation Service. Процитовано 10 January 2017.