Василевський Євгеній Євгенійович
| Євгеній Василевський Василевський Євгеній Євгенійович | ||
|---|---|---|
 Майстер-сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
21 квітня 1975 Дніпро, Україна | |
| Смерть |
25 лютого 2022 (46 років) поблизу м. Харкова, Україна (загинув в результаті ворожого обстрілу) | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Псевдо | Лисий | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Формування | 92 ОМБр | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Євгеній Євгенійович Василевський — майстер-сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув в під час російського вторгнення в Україну.
Життєпис[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2022) |
Народився 21 квітня 1975 року у м. Дніпрі, де мешкав і в подальшому.
З 1995 по 2000 роки проходив службу за контрактом в МВС України.
2 лютого 2015 року був призваний за мобілізацією до 72 ОМБр, у складі якої боронив місто Волноваху.
З 2016 по 2018 роки продовжив службу за контрактом і захищав м. Авдіївку, м. Маріуполь, Троіцьке.
З 2021 року проходив військову службу за контрактом у складі 92 ОМБр. З першого дня російського вторгнення в Україну боронив підступи до м. Харкова. Його підрозділ, одним з перших, зустрів ворога 24 лютого 2022 року, близько 5:00 (UTC+2) коли російські окупанти почали обстріли м. Харкова. Дві доби без сну і відпочинку, але ворог не зміг увійти в Харків.https://apostrophe.ua/news/society/2022-05-11/kak-ukrainskie-boytsyi-spasli-harkov-ot-zahvata-istoriya-boya-25-fevralya/268522
25 лютого 2022 року загинув в результаті ворожого обстрілу з БМ-21 «Град» мікрорайону Салтівка м. Харкова[1]
Похований на Краснопільському цвинтарі[2] у м. Дніпрі.
Вдома на нього чекали дружина Наталія, донька Катерина та син Кирило.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3];
- Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» I і II ступеня;
- Відзнака «За оборону Авдіївки»;
- Пам'ятна відзнака — медаль «За оборону Маріуполя»;
- Медаль «Сильному Духом»;
- Медаль УПЦ КП «За жертовність і любов до України».
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
Платформа пам'яті Меморіал https://www.victims.memorial/people/yevheniy-vasylevskyy
Стіна пам'яті загиблих за Україну
| Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2022) |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Защищая Харьков, погиб днепрянин. 04.03.2022
- ↑ Шануючи полеглих Героїв, стаємо міцнішими і завзятішими в боях за Україну. 07.07.2022, 12:41
- ↑ Указ Президента України від 26 березня 2022 року № 178/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |