Вачіравуд (Рама VI)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вачіравуд
тай. พระบาท สมเด็จ พระ รามาธิบดี ศรี สิน ทร มหา วชิราวุธ ฯ พระมงกุฎเกล้า เจ้า อยู่ หัว
Вачіравуд
Вачіравуд
Прапор
6-й Король Сіаму
Коронація: 23 жовтня 1910
Попередник: Чулалонгкорн
Наступник: Прачадіпок
 
Освіта: Королівський військовий коледж у Сандгерсті[d]
Народження: 1 січня 1881(1881-01-01)
Бангкок, Сіам
Смерть: 25 листопада 1925(1925-11-25) (44 роки)
Бангкок, Сіам
° Гастроентерологічні захворювання[d]
Національність: таєць
Релігія: Буддизм
Батько: Чулалонгкорн
Мати: Саовабхі
Дружина: Сувадхана
Індрасакді Сачи
Діти: дочка: принцеса Петчарат
Нагороди:

Сіамські:

Кавалер ордена Королівського дому Чакри (Таїланд)
  • Орден Дев'яти каменів
  • Орден Чула Чом Клао (спеціальна ступінь)
  • Орден Білого слона 1 класу
  • Орден Корони Таїланду спеціального класу
  • Великий лицар-командор ордена Рами

Іноземні:

Орден Чорного орла
Кавалер Вищого ордена Святого Благовіщення Кавалер Великого хреста ордена Корони Італії
Орден Корони (Пруссія)
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря

Медіафайли у Вікісховищі?

Вачіравуд, Рама VI[1] (1 січня 1881 — 25 листопада 1925) — шостий король Сіаму в 1910-1925 з династії Чакрі.

Літературна діяльність[ред. | ред. код]

Портрет Вачіравуда на поштовій марці

Був плідним письменником і поетом. Від імені сіамського студента, який повернувся з Європи, він склав епістолярну серію клайбанів. Від розчарування в дійсності героя рятує любов до сіамської дівчині, що отримала європейське виховання.

Великий цикл «пісень веслярів» (хе-ріа) у значній мірі залежить від аналогічних віршів поема Тамматібета (XVIII століття). Нірат «Малететай» написаний за мотивами джатаки про Самуттакоте. У 1914—1920 за його ініціативою опублікована велика антологія словесності Таїланду (близько 40 томів).

Особливо великий внесок Вачіравуда в драматургію — їм написано понад 60 п'єс у різних жанрах. Для класичного театру кін (кхон) він написав п'єси «Викрадення Сіти» і «Спалення Ланки», ґрунтуючись на тексті «Рамаяни» Вальмікі. Йому належать віршовані адаптації драми Калідаси «Шакунтала», комедії Мольєра «Лікар мимоволі» та п'єс Шекспіра «Отелло» і «Венеційський купець». Комедії (причому прозові) складалися Вачіравудом вперше в історії тайської драматургії. Близька до політичної сатири п'єса «Захоплення влади», де зображується боротьба двох конкуруючих парламентських партій, яка їдко висміюється автором. Комедія «Зустріч короля» зображує події в провінційному сіамські містечку, серед жителів якого поширився помилковий слух про приїзд монарха.

Історична драма «Пхра Руанг» на сюжет з найдавнішої напівлегендарної історії Таїланду написана у двох варіантах — для традиційного театру лаконрам (виконання читцем з групою мімів) і для нового, створеного королем жанру лаконпут («розмовний театр», п'єса, побудована на діалогах). У ній описувалося створення першої тайської держави у впертій боротьбі з кхмерами.

У драмі «Серця воїна» автор описує напад на Сіам вигаданого противника, яскравими фарбами зображує жорстокості війни та закликає молодь вступати до складу воєнізованої організації «Дикі тигри».

Сім'я[ред. | ред. код]

Відомості про особисте життя короля суперечливі. Деякі автори характеризують його як «невпевненого гомосексуала»[2], хоча обґрунтованість такої оцінки спірна. Вачіравуд одружився кілька разів, причому, не дивлячись на те, що в 1921 в країні скасована полігамія, монарх одружувався до розірвання попереднього, і фактично в період 1921—1925 знаходився в офіційному шлюбі відразу з декількома жінками.

Часто зустрічається помилкове твердження, що король не залишив потомства, що не відповідає дійсності. Єдина дочка Вачіравуда, принцеса Петчарат Ратшасуда народилася 24 листопада 1925, за 2 години до смерті батька. Її матір'ю була королівська наложниця Круекае Абхайвонгсе, далека родичка короля Камбоджі Нородома I, пізніше відома як принцеса Сувандхана (en). Вмираючий король встиг тільки один раз побачити новонароджену, ім'я принцесі дав уже його брат і наступник Прачадіпок.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. БРЕ / Вачіравуд Рама VI
  2. Greene, Stephen, 'Thai Government and Administration in the Reign of Rama VI (1910/1925),' PhD Thesis, University of London 1971, p 92

Література[ред. | ред. код]

  • Історія всесвітньої літератури. У 9 т; Т. 8. М., 1994. С. 643, 644—646. (англ.)