Велосипедний дзвінок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Класичний дзвоник
Класичний дзвоник зі знятим корпусом

Велосипедний дзвінок — засіб сигналізації, що встановлюється на велосипеді для попередження пішоходів і інших велосипедистів. Як правило, монтується на кермі і активується великим або вказівним пальцем.

Був винайдений John Richard Dedicoat, запатентований в 1877. Найпоширеніша конструкція включає важіль, який призводить до швидкого обертання металевих дисків всередині корпусу дзвоника, які при обертанні викликають дзвін корпусу. В більш простій конструкції важіль з'єднаний з молоточком, який вдаряється об корпус при відтягуванні та відпусканні важеля.

Вимоги[ред. | ред. код]

Правила дорожнього руху України містять вимогу щодо оснащення велосипеда звуковим сигналом: «Велосипедист має право керувати велосипедом, який обладнаний звуковим сигналом…» (Пункт 6.2 ПДР)[1]. Забороняється керувати велосипедом з несправним звуковим сигналом.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Кабінету Міністрів України від 01.12.2023 року № 1306 «Про Правила дорожнього руху §6.2».

Посилання[ред. | ред. код]