Велосипедна шина
Велосипедна шина — пружна гумова оболонка з металевим або полімерним кордом, встановлена на обід колеса. Забезпечує безпосередній контакт транспортного засобу з дорожнім полотном та поглинання вібрацій, викликаних нерівностями дорожнього покриття. Зазвичай накачується повітрям, що дозволяє регулювати пружність шини та розмір плями контакту.
Конструктивні елементи[ред. | ред. код]
Основні складові частини покришки[1]:
- Протектор — зовнішня гумова частина покришки, що забезпечує зчеплення з дорогою і оберігає каркас від пошкоджень.
- Каркас — силова частина покришки, що складається з одного або декількох шарів корду (як правило, нейлонового), закріплених на бортових кільцях. Щільність плетіння корду позначається числом ниток на дюйм (TPI).
- Боковина — частина покришки між плечовою зоною і бортом. У велосипедних шинах використовуються боковини двох типів:
- Gumwall — корд з малою щільністю плетіння, покритий товстим шаром гуми.
- Skinwall — корд з великою щільністю плетіння, покритий дуже тонким декоративним шаром гуми.
- Бортове кільце (також «бортирувальний трос») — дротові або більш легкі кевларові кільця, що є основою борту покришки. Покришки з кевларовими кільцями називаються «фолдінговими» і можуть бути компактно згорнуті для зручності перевезення.
Покришки розрізняються розмірами, характером і малюнком протектора. Розмір визначається двома числами, що позначають зовнішній і поперечний діаметр накачаної покришки. Існує кілька стандартів позначення розмірів покришок. Розмір покришки, а також рекомендований тиск завжди написано на боковині. Також, якщо покришка з направленим протектором, напрямок встановлення вказано додатково.[джерело?]
Розмір[ред. | ред. код]
Діаметр[ред. | ред. код]
Існує декілька систем позначення розмірів ободів, покришок та камер. Популярною є міжнародний стандарт ISO ETRTO (European Tyre and Rim Technical Organization — Європейська технічна організація з ободів і покришок). Розміри коліс в дюймах:
- 12, 14, 16, 18" — дитячі велосипеди або біговели.
- 20" — велосипеди BMX, розкладні і дитячі велосипеди.
- 24" — підліткові велосипеди.
- 26" — гірські велосипеди, крос-кантрі, міські та прогулянкові велосипеди.
- 27.5" — гірські велосипеди, крос-кантрі.
- 28" — шосейні, гібридні і дорожні велосипеди.
- 29" — сучасні гірські велосипеди. Велосипеди з таким діаметром називаються найнерами.
- 32 — новий, малопоширений стандарт розмірності коліс гірських велосипедів.[2]
- 36 — новий, малопоширений стандарт розмірності коліс гірських велосипедів.[3]
- 39 — новий, малопоширений стандарт розмірності коліс гірських велосипедів.[4]
Ширина[ред. | ред. код]
Для рівних покриттів, як правило, використовують покришки шириною 1,75—2 дюйми, для бездоріжжя — більше 2-х дюймів. Для шосейних велосипедів застосовуються вузькі шини (18-32 мм) високого тиску — близько 8 атм. Зі збільшенням ширини покришки робочий тиск знижується.
Зі збільшенням тиску зменшується опір на твердому покритті за рахунок кращого накату та зменшення площі контакту з дорогою. Зменшення тиску дозволяє більш комфортно пересуватись по шорсткій дорозі — за рахунок кращого поглинання вібрацій, та по пливучих ґрунтах (пісок, болото) — за рахунок збільшення плями контакту. Це обумовлює вибір ширини шини: широкої для шорстких доріг та пливучих ґрунтів, яка дозволяє отримати значну площу контакту з дорогою при достатньому запасі проминання шини; та вузької для твердих нешорстких доріг, яка дозволяє отримати достатній запас проминання шини при малому розмірі плями контакту.
Протектор[ред. | ред. код]
Малюнок протектора, як і ширина покришки, вибирається залежно від типу дорожнього покриття, по якому передбачається їздити. Для їзди по дорогах з твердим покриттям вибирають вузькі покришки без яскраво вираженого малюнка протектора на всій шині — «сліки», або лише в середній поздовжній частині кола плями контакту — «напівсліки», на них ґрунтозачепи розташовані тільки по краях покришки, так що при їзді по рівному жорсткому покриттю вони не торкаються дороги. Для їзди по м'якому ґрунту використовують більш широкі покришки з великими ґрунтозачепами — «зубасті» шини. Звичайно чим сильніше виражений протектор і ширша шина, тим краще зчеплення колеса з покриттям, але тим вищий опір коченню.
Для пересування взимку випускаються шиповані покришки.
Жорсткість протектора велосипедної покришки вимірюється спеціальними одиницями, які ввів Альберт Шор. Шкала отримала назву твердості по Шору:
- 40-45a, м'яка, чіпка гума. Використовується на DH велосипедах. Легко проколюється;
- 50-60a, гума середньої м'якості. Використовується в гірських велосипедах;
- 60-70a, щільна гума, використовується в крос-кантрі. Стійка до проколів, але не чіпка.
Захист від проколів[ред. | ред. код]
Виробники пропонують широкий спектр велосипедних шин із захистом від проколів у вигляді інтегрованого пояса з високоеластичного спеціального каучуку або кевлару, який захищає камеру в області протектора. Додатковий захист збільшує вагу шини.
Шини гірського велосипеда бувають безкамерними — повітря в них утримується самою покришкою, яка герметично притискається до обода. Ніпель при цьому вкручується в обід колеса. Притиснення покришки здійснюється тиском повітря, тому монтаж безкамерної шини здійснюється різким збільшенням тиску в шині. У разі проколу безкамерної покришки отвір може бути автоматично заклеєний спеціальним герметиком, в'язкою рідиною, попередньо залитою всередину покришки. При відсутності герметика єдиний спосіб ремонту на місці — вивернути ніпель з обода і змонтувати шину як звичайну, скориставшись запасний камерою. Безкамерні покришки потребують спеціальний обід, герметик, стрічку та безкамерний клапан.[5]
Також існують шини без повітря та камери взагалі, як гумові моделі для дитячих велосипедів, так і для дорослого ком'ютінгу та шосейних тренувань.
Інші види шин[ред. | ред. код]
На шосейних велосипедах можуть встановлюватися «велотрубки» («трубки»), в яких камера і покришка являють собою єдине ціле. Завдяки цьому велотрубки дещо легші класичних шин, але їх неможливо (або дуже важко) відремонтувати при проколі і незручно монтувати в польових умовах (такі трубки приклеюються до обода).
У дитячих велосипедів зустрічаються суцільнолиті (непневматичні) шини, в яких пружність досягається за рахунок використання відповідних сортів гуми.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ГОСТ 22374-77. Шини пневматичні. Конструкція. Терміни та визначення. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 29 серпня 2015.
- ↑ (англ.)Tall people rejoice, 32er bikes are here! [Архівовано 13 листопада 2017 у Wayback Machine.] 2016
- ↑ (англ.)36ER MOUNTAIN BIKES: WHAT YOU NEED TO KNOW [Архівовано 13 листопада 2017 у Wayback Machine.] 2015
- ↑ (англ.)Ridiculous Bikes’ 39er puts 29er wheels in their place [Архівовано 12 листопада 2017 у Wayback Machine.] 2016
- ↑ Lindsey, Joe (4 серпня 2021). Tubeless Tires Have Come a Long Way Since Mountain Biking, So Consider Making the Switch. Bicycling (амер.). Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 6 жовтня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Mountain Bike Tire Compound (англ.)
- Калькулятор тиску у шинах велосипеду (укр.)
| |||||||||||||||||||
