Вика великоцвіта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вика великоцвіта
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Триба: Fabeae
Рід: Вика (Vicia)
Вид:
Вика великоцвіта (V. grandiflora)
Біноміальна назва
Vicia grandiflora
Синоніми

Vicia sordida Waldst. & Kit.

Вика великоцвіта[1], горошок великоквітковий[2] (Vicia grandiflora) — вид рослин з родини бобові (Fabaceae), поширений у західній і середній Азії, середній, південно-східній і південній Європі.

Однорічна рослина, запушена, рідко гладка, стебла заввишки до 60 см, висхідні, біля основи бідно розгалужені. Насіння неправильної кулястої, сочевичної форми, 3.5–4.5 × 3.2–3.6 мм; поверхня гладка, тьмяна, блідо-коричнева, одноколірна або з безліччю чорних плям. 2n=14[3].

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширений у західній і середній Азії, середній, південно-східній і південній Європі; інтродукований на сході США[4][5][6][7].

Населяє ліси, узлісся та в інші порушені місця[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Vicia grandiflora // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 201. (рос.)(укр.)
  3. Vít Bojnanský, Agáta Fargašová. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora: The Carpathian Mountains Region. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 321. (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 19.12.2019. (англ.)
  5. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 18.12.2019. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 19.12.2019. (англ.)
  7. а б Rhodes, L. (2016). Vicia grandiflora. The IUCN. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 19.12.2019. (англ.)