Вика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вика
Горошок мишачий
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Fabeae
Рід: Вика (Vicia)
L., 1753
Види

понад 140, див.текст

Синоніми
Faba
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Vicia
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Vicia
EOL logo.svg EOL: 13463
IPNI: 23780-1
ITIS logo.svg ITIS: 26329
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3904

Вика[1][2] або Горо́шок[3][4][5] (Vicia) — рід квіткових рослин родини бобових (Fabaceae).

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічні, рідше однорічні трав'янисті рослини, з парноперистими листками. Загальна листкова вісь закінчується розгалуженим або нерозгалуженим вусиком, рідше щетинкою. Квітки зібрані китицями на пазушних квітконосах або є квітки поодинокі чи по 2-3 у пазухах листків, майже сидячі. Чашечка дзвоникоподібна, 5-зубчаста, три нижні зубці довші за верхні. Човник віночка тупий, із 10 тичинок 9 зрослися нитками у трубочку, косо зрізану на верхівці. Стовпчик на верхівці волосистий. Боби на короткій ніжці, плоскі, рідше циліндричні, здебільшого багатонасінні, рідше двонасінні.

Види[ред. | ред. код]

Рід містить 140 видів, що поширені в Європі, Азії, Північній та Південній Америці, Африці. В Україні зростає понад 30 видів.

Практичне застосування[ред. | ред. код]

Всі види роду є цінними кормовими рослинами.

Насіння містить до 50 % вуглеводів, 23 % білків та 1,5 % жирів. Українці готували з нього крупу, горохове борошно, що йшла на приготування юшок, каші, пюре тощо.[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Vicia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — С. 373.
  3. Горошок // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 201. (рос.)(укр.)
  5. Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — Київ : Фітосоціоцентр, 2001. — С. 253. — 500 прим. — ISBN 966-7459-80-2.
  6. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.58

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]