Владимиров Андрій Гаврилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Гаврилович Владимиров
Дата народження 28 березня 1946(1946-03-28) (73 роки)
Місце народження Ленінград, РРФСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Професія кінооператор, художник-фотограф
Нагороди Заслужений діяч мистецтв України
IMDb ID 0900523

Андрій Гаврилович Владимиров (28.03.1946) — радянський, український оператор-постановник, художник-фотограф. Заслужений діяч мистецтв України (2000). Член Національної спілки кінематографістів України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Ленінграді. Від 1962 року працював на Київській кіностудії художніх фільмів імені О. П. Довженка. Спочатку учнем фотолаборантом, потім художником-фотографом, далі оператором і оператором-постановником вищої категорії (1985).

Був фотографом стрічок «Сьогодні — кожен день» (1966, реж. В. Савельєв, оператор О. Антипенко), «Київські фрески» (1966, реж. С. Параджанов, оператор С. Шахбазян), «Колір граната» («Саят-Нова», 1967—1968, реж. С. Параджанов, оператор С. Шахбазян), «Білий птах з чорною ознакою» (1971, реж. Ю. Іллєнко, оператор В. Калюта) та інших.

Фотографії друкувалися в журналах «Советский экран», «Искусство кино», «Советская женщина», «Новини кіноекрана», «Екран» (Польща) та інших.

У 1965 році поступив на факультет кінознавства Київського державного інституту театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого.

1969-го був переведений на кінооператорський факультет (майстерня Юрія Іллєнка), який закінчив у 1972 році. Дипломна робота — «Птах з синього неба», режисер Тетяна Власенко.

З 1974 року працював оператором (згодом — оператором-постановником) Київської кіностудії художніх фільмів імені О. П. Довженка.

У 1994—2001 роках знімав рекламу, кліпи.

Був секретарем Правління Спілки кінематографістів України. Брав активну участь у створенні Гільдії кінооператорів України, був віце-президентом, а від 1999 року — президентом Гільдії.

З 2002 року мешкає із сім'єю в Німеччині.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Юрий Нейман. Андрей Владимиров // Искусство кино. — 1968. — № 1.
  • Как снимался фильм-сказка «Черная курица»: интервью с Андреем Владимировым и Павлом Степановым / [Н. Ивашова] // Техника кино и телевидения. — 1982. — № 4.
  • Новикова Л. Осягаючи дух часу // Урядовий кур'єр. — липень 1993 року.

Посилання[ред. | ред. код]