Войцєх Рубіновіч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Проф. Войцєх Рубінович (1960)
Меморіальна дошка

Войцєх Рубіновіч (пол. Wojciech Rubinowicz, нім. Adalbert Rubinowicz, * 22 лютого 1889 Садгора на Буковині  — † 13 жовтня 1974 Варшава) — польський фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук, професор Львівської Політехніки, Львівського Державного університету, Варшавського університету. Дійсний член Польської академії наук.

Син Дем'яна, учасника Польського повстання 1863–1864, фармацевта у Садгорі, студент Чернівецького університету. 1912 став асистентом проф. Йосипа фон Гайтлера. 1914 здобув ступінь доктора фізичних наук. 1916 покинув Чернівці, виїхав до Відня. У Мюнхені став студентом проф. Арнольда Зоммерфельда, 1917 асистентом як стипендіат Фундації Аншіц-Кемпфе-Штіфтунг (Anschütz-Kämpfe Stiftung).

19191920 працював у Копенгагені у проф. Нильса Бора.

19201922 був професором Люблянського університету, 19221937 Львівської Політехніки, 19371945 Львівського Державного університету, 19461960 Варшавського університету.

У 1937–1939 роках асистентом проф. Войцєха Рубіновіча у Львівському університеті був доктор Василь Міліянчук.

11 вересня 2012 на Чернівецькому університеті відкрито меморіальну дошку з написом:

«У Чернівецькому Університеті в 1908–1918 роках навчався і працював видатний польський фізик, автор фундаментальних праць з теорії дифракції світла Войцєх Рубіновіч 1889–1974»

Література[ред.ред. код]