Волзький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Місто
Волзький
Прапор Герб
Прапор
Герб

Координати 48°47′ пн. ш. 44°46′ сх. д. / 48.783° пн. ш. 44.767° сх. д. / 48.783; 44.767Координати: 48°47′ пн. ш. 44°46′ сх. д. / 48.783° пн. ш. 44.767° сх. д. / 48.783; 44.767 (Я)

Країна Росія
Регіон Волгоградська область
Голова Афанасьєва Марина Робертівна
Дата заснування 1951
Місто з 1954
Площа 150 км²
Населення 305 573[1]  (2009)
Густота населення 2115 осіб/км²
Агломерація 316 400
Часовий пояс UTC+3
Телефонний код 8443
Поштові індекси 404100-404133
Код ЗКАТУ 18410
Офіційний сайт http://www.admvol.ru/
Волзький (Росія)
Волзький
Волзький

Во́лзький (рос. Во́лжский) — місто обласного підпорядкування у Волгоградській області Росії, одне з найбільших промислових міст Нижнього Поволжжя, друге за величиною в області і 61-е в списку міст Росії. Населення — 305,6 тис. чол. (на 1 січня 2009).[1] Входить в склад Волгоградської агломерації.

Розташований на лівому березі річки Ахтуби за 20 кілометрів північно-східніше центру Волгограда.

Історія[ред.ред. код]

У XIV столітті на місці міста Волзький існувало одне або декілька золотоординських поселення.[2]

Перші поселення руських людей на лівобережжі Волги в районі міста Волжського виникли ще в XV столітті, раніше Царіцина.

З XVII століття на місці міста (його південно-западна частина) існувало село Безродне, відоме також під назвою Верхня Ахтуба. Воно розташовувалось паралельно річці Ахтубі від сьогоднішнього селища Робочий до стадіону імені Логінова. Дальше, до району річкового порту, були одинокі сади, і окремими дворами жили селяни. Назва села пішла від втікачів, які поселились тут — людей без роду. Це були хоча і не козаки, але також свободолюбні люди.

До 1917 року в селі проживало 20 тис. людей. Під час Сталінградської битви воно було практично знищене. Збереглися лише будівля школи XIX століття і млин.

Заснування міста[ред.ред. код]

Поштовхом до заснування на місці села Верхня Ахтуба нового селища послужило будівництво Сталінградської ГЕС. Начальником будівельної організації «Сталінградгідробуд», яка здійснювала це будівництво, був назначений Федір Георгійович Логінов, який вважається засновником міста. Будівельники були розміщені в будинках жителів села. З Сталінграду на це місце було перенесено і управлення будівництвом. Пізніше «Сталінградгідробуд» був перейменований в «Волгоградгідробул». Ця сбудівельна організація здійснювала забудову міста, включаючи промислові підприємства. Також «Волгоградгідробуд» брав участь в будівництві меморіального комплексу на Мамаєвому кургані в Волгограді.

9 січня 1951 року почали копати котлован під фундамент першого кам'яного будинку. До кінця року були здані вісім будинків. Один з них переобладнаний під кінотеатр «Знамя», перший в місті.

Як селище Волзький був зареєстрований в 1952 році. В ньому тоді проживало 10 тисяч людей. В червні 1952 року відкрився перший універмаг. На початку 1953 року був збудований хлібзавод. Літом 1954 року відкрилися корпуси лікарні, роддом, інфекційний корпус.

22 липня 1954 року Указом Президіуму Верховної Ради РСФСР селище Волжський був перетворений в місто Волжський областного підпорядкування в зв'язку з будівництвом Волзької ГЕС (19501961). Ця дата щорічно святкується волжанами як День міста. В цей час в місті проживало 30 тис. людей.

В січні 1955 році відкрився другий кінотеатр — «Енергетик».

В березні 1956 року — палац культури «Волгоградгідробуду».

1 серпня 1955 року почав приймати спортсменів і глядачів стадіон імені Ф. Логінова — засновника міста.

Географія[ред.ред. код]

Річка Ахтуба в районі старої частини міста і міст на острів Зелений.

Місто розташоване за 20 кілометрів на північний схід Волгограду, на лівому березі річки Ахтуби. З обласним центром місто з'єднане плотиною Волзької ГЕС. Волжський є містом-сателітом Волгограду і входить в Волгоградськуу міську агломерацію.

Волжський є одним з найзеленіших в країні. Справа в тому, що ще при затвердженні Генерального плану міста 15 грудня 1950 року перед проектантами стояло завдання зберегти місто від вітру і піскових бурь.

Центральна вулиця міста — проспект Леніна.

Волжський має вигідне економіко-географічене положення:

  • До відкриття мосту (жовтень 2009), плотина ГЕС залишалась єдиним шляховим переходом через Волгу в регіоні.
  • Місто розташоване на важливому транспортному шляху, який з'єднює південні регіони Росії (наприклад, Астраханську і Ростовську області) з Казахстаном.
  • Через місто проходить залізнична лінія, яка з'єднює Росію з країнами Середньої Азії.
  • Волжський розташований на березі Ахтуби, притоки Волги, природньої транспортної магістралі.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Місто Волжський утворює однойменний міський округ Волгоградської області, в склад якого входить ще смт Краснооктябрьський.

Теріторія самого міста поділена на 38 мікрорайонів (+ мікрорайон Південний), 45 кварталів з цифровою, 6 кварталів з буквенною нумерацією і декілька селищ (селище на острові Зелений, селище Робочий, Поромний (2-е селище), селище Металлург).[3] В склад Волжського входить також селище Уральський (названий Тьощино, хоча спочатку так називалася лише його автобусна зупинка).

Умовно Волжський поділений на дві частини — стару, з характерною 2-3-поверховою забудовою 1950-х років і нову, забудовану пізніше проектами житлових будинків в 5 і більше поверхів. Кордон між ними проходить вулицею Свердлова. Деякий час місто офіційно було поділене на два райони — Промисловий і Гідростроєвський, але 10 листопада 1988 року райони скоротили.[4]

Економіка[ред.ред. код]

Волжский є великим промисловим центром Нижнього Поволжжя. Основні галузі економіки:

  • хімічна промисловість («Волжський оргсинтез», «Хімволокно» та ін.);
  • чорна металургія (Волжський трубний завод);
  • енергетика (Волжська ГЕС, Волжська ТЕЦ-1, ТЕЦ-2);
  • машинобудування (автобусний завод «Волжанин», «Енерготехмаш» та ін.);
  • харчова промисловість (завод Coca-Cola, пивзавод «Волжанин», хлібзавод, молокопереробні підприємства).

Комплекс підприємств хімічної промисловості робить місто одним з найбільших в Європі центрів цієї галузі.

В місті випускаються автобуси «Волжанин», які поставляються до багатьох міст для обслуговування міських і міжнародних автобусних маршрутів.

Обсяг відвантажених товарів власного виробництва, виконано робіт і послуг власними силами за обрибним виробництвом за 2009 рік 57,9 млрд рублів.

Основні підприємства:

  • Енергетика:
  • Хімічна промисловість:
    • ВАТ «Волжський завод органічного синтезу»
    • ВАТ «Волжский азотно-кисневий завод»
    • ВАТ «Волжське хімволокно» перейменоване в 2000 році в ВАТ «Сібур-Волжський»
    • ЗАТ «ВРТ» («Волжскрезинотехніка»)
    • ВАТ «Волтайр-пром» (Волжський шинний завод)
    • ВАТ «Волжський завод асбестових технічних виробів»
    • ЗАТ «Тісма», виробництво пластмасових виробів
    • ВАТ «Каучук»
    • ЗАТ «ВРШРЗ» волжський регенератно-шиноремонтний завод
  • Чорна металургія:
  • ВАТ «Волжський трубний завод» Прибуток в 2008 році 33,9 млрд рублів.
  • Машинобудування і металообробка:
    • ВАТ «Енерготехмаш»
    • ТзОВ «Поршень» Спеціалізація підприємства - металообробка, штапмо-пресове виробництво, зварка, літейне виробництво, термообробка, гальваніка, виготовлення резинових технічних виробів.
    • ВАТ «Волжський підшипниковий завод» (належить російській компанії «Європейська підшипникова корпорація»)
    • ЗАТ «ВАТІ-АВТО»
    • ВАТ завод «ЭВТ»
    • ТзОВ «Волжський Механічний завод»
    • ЗАТ «Волжський суднобудівний-судноремонтний завод»
    • ВАТ «Завод Метеор»
    • ВАТ «Волжський абразивний завод»
    • ВАТ «Волжське автобусне виробництво „Волжанин“»
    • ВАТ «Волжський завод металоконструкцій» (ВЗМК)
    • ЗАТ Трубний завод «Профвль-А» трубний завод, який спеціалізується на виробництві електрозварних труб для водопроводів, газопроводів і систем опалення, а також труб квадратного, прямокутного, овального і плоскоовального січення для виготовлення різних конструкцій.
    • ТзОВ «ВолТек», Волжський завод електропобутової техніки
  • Виробництво будівельних матеріалів
    • БРЗ - бетонно-розчинний завод
    • «ВАТ Волжський комбінат об'ємного домобудівництва»
  • Транспорт:
    • ВМУП "Міськелектротранс"
    • МУП Автоколонна № 1732
  • Харчова і легка промисловість:
    • Волжський пивний завод (філія ВАТ «Anheuser-Busch InBev»)
    • Волжський завод компанії «Coca-Cola»
    • Волжський молочно-сироробний комбінат
    • Волжський харчовий комбінат
    • Волжський хлібзавод
    • Птицефабрика "Волжська"
    • ТзОВ "Хлібопродукт"
    • ТзОВ «Волжський хліб»
    • ТзОВ «Пальміра» виробництво хліба
    • ТзОВ «Волжський бісквіт»
    • ВАТ «Волжський м'ясокомбінат»
    • ВАТ «Волжський харчокомбінат»
    • Волжський мебельний комбінат

Телекомунікації[ред.ред. код]

Волжський — приклад високої конкуренції в сфері інтернет послуг. В місті з населенням близько 300 000 людей працює 11 інтернет-провайдерів (9 міських і 2 федеральні). До літа 2009 року вся територія міста була поділена компаніями на зони надання послуг. В липні одна з компаній почала проводить кабель на «чужій» території, з тих пір в місті почався період гострої конкуренції.

Транспорт[ред.ред. код]

Нова частина міста, вул. Миру

Міський і громадський транспорт[ред.ред. код]

Міський транспорт представлений автобусними маршрутами, трамвайною системою, маршрутними таксі і лінією приміського електропоізду. Існували плани запуску в місті тролейбусної лінії.

Трамвайні лінії мають важливе значення для Волжського, так як з'єднюють житлові райони міста з промисловою зоною, куди щоденно на роботу відправляються тисячі волжан. З 2006 проводится поступове обновлення старого трамвайного парку.[5]

Міжміський і приміський транспорт[ред.ред. код]

Розвинуті пасажирські перевезення в Волгоград через Волжську ГЕС.

Від автовокзалу відправляються регулярні рейси в міста Волгоградської області та інших регіонів Росії. На околиці міста проходить траса , яка зв'язує ланку транспортного коридору «Північ — Південь».

Автомобільний транспорт[ред.ред. код]

В місті існує багатопрофільна автомобільна транспортна мережа. Щорічно автомобільними дорогами міста перевозять близько 2,5 млн тонн вантажу.

У 2007 і 2008 роках програми реконструкції доріг Волжського увійшли в число переможців конкурсу на надання субсидій су'бєктам Російської Федерації для забезпечення автомобільними дорогами нових мікрорайонів, яке проводило Федеральним агентством з будівництва і житлово-комунальному господарству.[6]

На 2008 рік на 1000 жителів приходилось 390 автомобілів.

Річковий транспорт[ред.ред. код]

В місті є великий річковий порт з двома пристанями: пасажирською і вантажною. Волга дає вихід в Каспійське море і можливість зв'язку з Північнокавказьким регіоном Росії, з Азербайджаном, Туркменістаном, Іраном.[7]

Залізничний транспорт[ред.ред. код]

Станція Волжський Волгоградського відділення Приволзької залізниці — єдиний залізничний вузол на лівому березі Волги, який з'єднює Волгоград і Астрахань, здійснюючи перевезення вантажів і пасажирів. Була відкрита 20 жовтня 1964 року, з 1969 року почали курсувати приміські електропоїзди, в 2003 році закінчена електрифікація всіх шляхів. Діє з'єднанні з річковим портом Волжський: обсяг завантаження і перевалки місцевого вантажу з річкового на залізничний транспорт в 2008 році перевищує 200 вагонів на добу. На 2008—2009 роки заплановані роботи з реконструкції станції.[8]

В Волжському розташований пост Волгоградської митниці для контролю міжнародних перевезень.

Торгівля[ред.ред. код]

Волжский відрізняється високим рівнем розвитку торгових мереж. Цьому в цілому сприяла рівномірна забудова міста багатоквартирними 5- і 9-поверховими будинками при практично повній відсутності індивідуальної житлової забудови (за винятком селища Робочий та інших селищ, включених в міську межу). В місті представлені багаточисленні магазини федеральних, регіональних і міських торгових мереж: «Радеж», МАН, «Економ», «Магніт», «П'ятірочка», «О’кей», «Карусель», «Рубль Бум».

Торгові центри[ред.ред. код]

Центр города. Проспект Леніна, ЦУМ і готель «Ахтуба»
  • ТРК «ВолгаМолл» (торговий центр, кінотеатр, боулінг, фуд-корт). Якірні орендатори: гіпермаркет «Карусель», магазин побутової техніки «М.Видео», магазин «Спортмастер», магазини «Л'Етуаль», New Yorker, Ostin, «Дитячий світ», Douglas Rivoli.
  • ТК «Простір» (якірні орендатори: супермаркет «О’Кей», «Л’Етуаль», Adidas, Glance)
  • ТРК «Планеталіто»
  • ТЦ «ЦУМ» (якірні орендатори: «Рів Гош», супермаркет «МАН»)
  • ТЦ «IDEA» (товари для дому, ремонту і будівництва; якірні орендатори — супермаркет побутової техніки «Техномаркет», супермаркет «Ківі»)
  • ТД "Гермес"
  • ТД "Вегас"
  • ТД "Красний"
  • ТД "Новий Рим"
  • ТД "Серпантин"
  • Універмаг "Надія"
  • Універмаг «Зоря»

Існували плани з будівництва на перехресті вулиці Александрова і проспекту Леніна торгового комплексу пітерської мережі «Лента».

Ринки[ред.ред. код]

  • Центральний ринок (14 мкр.)
  • Колгоспний ринок (15 квартал, вул. Свердлова)
  • ринок «10/16» (мкр. 10/16)
  • ринок «Валентина» (21-22 мкр.)
  • ринок УНІОР (вул. Пушкіна)
  • ринок «Сіті-центр» (вул. Карбишева / бул. Профсоюзів)
  • ринок «Економія» (вул. Пушкіна).
  • ринок "Світлана" (30 мкр)
  • ринок (12 мкр)

Дозвілля[ред.ред. код]

Спортивні і розважальні центри, кінотеатри[ред.ред. код]

  • Стадіон ім. Ф. Г. Логінова[9]
  • Оздоровчо-розважальний центр «ОКЕАН» (ресторан, боулінг, сауна, басейн, спортзал, салон краси)
  • РК «Супутник» (кінотеатр, ресторан, боулінг, більярд)
  • кінотеатр «Юність»
  • кінотеатр «Кіноплекс» (ТРК «Волгамолл»)
  • аквапарк
  • скейт-парк для заняття скейтбордінгом і bmx'ом

Нічні клуби, більярд-клуби[ред.ред. код]

  • РК «Mega Space» (нічний клуб, боулінг, готель, сауна)
  • РК «Елвіс Клуб» (ресторан, нічний клуб, боулінг, більярд)

Кав'ярні і ресторани[ред.ред. код]

  • Бар «Текіла»
  • Ресторан Il Faro
  • Кофейня Belleville
  • Кафе-Бар «Веселка»
  • Ресторан «Ахтуба»
  • Ночное кафе «Cinema Cafe» (в будівлі к-тра «Юність»)
  • Вінтаж-Бар «Bed Cafe»
  • Ресторан «Танукі» (в будівлі ТРК «ВолгаМолл»)
  • Кафе «Шоколадниця» (в будівлі ТРК «ВолгаМолл»)
  • Ресторан "McDonald's"

Екологія[ред.ред. код]

Волжський щорічно бере участь у всеросійському конкурсі «Найкраще облаштоване місто Росії» з 2002 року. У 2002 році місто удостоєне спеціальним призом за роботу з розвитку житлово-комунального господарства, в 2003 — отримав почесний диплом за хорошу роботу в розвитку міського господарства. В конкурсі за результатами 2004 року Волжський зайняв перше місце серед міст з населенням до 500 тис. жителів. У 2005 році отримав почесний диплом за хорошу роботу в розвитку міського господарства. Зайняв друге місце за результатами 2006 року.[10]

Файл:Ленина.JPG
Проспект Леніна в старій частині міста

У Волжському склалась неприємна екологічна ситуація, в особливості, дуже сильна загазованість повітря. Міською природоохоронною службою в 2005 році було виявлено перевищення допустимої норми викидів з сірководню, окису вуглецю та іншими показниками на промислових підприємствах міста.[11] За даними Ростехнадзору, з 2000 по 2005 роки загальний об'єм викидів в атмосферу підприємствами Волжського збільшилось на 10 %. Поганий стан повітря в місті обумовлюється наявністю в атмосфері двох забруднюючих речовин — діоксиду сірки і діоксиду азоту.[12]

13 липня 2006 року на перехресті вулиць Александрова і Пушкіна в 21-му мікрорайоні відбувся офіційний пуск в експлуатацію стаціонарного вичислювального комплексу «СКАТ», призначеного для безперервного стеження і контролю за станом атмосферного повітря в автоматичному режимі. Установка дозволяє аналізувати склад в атмосфері основних забрюднючих речовин: діоксиду сірки, оксиду і діоксиду азота, оксиду і діоксиду вуглеця, сірководня, аміаку і пилу.[13]

Пам'ятки культури і історії[ред.ред. код]

Водонапірна вежа

Оскільки Волжський є молодим містом, в ньому дуже мало історичних пам'яток. При відвідуванні міста рекомендується звернути увагу на такі цікаві місця міста:

  • Центр міста (площа Леніна) з будівлею готелю «Ахтуба» і прогулянковою зоною, яка закінчується біля картинної галереї і собору.
  • Картинна галерея в будинку старої школи на набережній Ахтуби. Поруч пам'ятник і майданчик, з якого відкривається панорамний вид на пойму і Волгоград.
  • Палацова площа з будинком Палацу культури ВГС. За палацом розміщений Парк культурі і відпочинку «Гідробудівник» з атракціонами, фонтанами, альтанкою в класичному стилі і скульптурами в стилі соцреалізму.
  • Прогулянкова вулиця Фонтанна, яка починається від Двірцевої площі і простягається до набережної. В конці вулиці розташований краєзнавчий музей, палац урочистих подій і пам'ятник, присвячений річниці заснування міста.
  • Будівля водонапорної вежі на вул. Карла Маркса.
  • Аквапарк в 27 мікрорайоні (східна околиця міста).
  • Торгово-розважальний центр «Волгамолл», перший великий торговий центр сучасного формату в місті, відкритий в серпні 2008 року.
  • Пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам, збудований в 1993 році між 25 і 31 мікрорайонами на вулиці 40 років перемоги
  • Плотина Волзької ГЕС, з який відкривається панорамний вигляд на Волгу і сусідній Волгоград.
Пантеон на старому цвинтарі
  • Старий цвинтар, цікавий своїм пантеоном з колоннадою і надгробками. Знаходиться за селищем Робочий з правої сторони від проспекту Леніна.
  • Пам'ятник першому трамваю м. Волжського. Встановлений напроти трамвайного депо.
  • Меморіал, присвячений первшобудівельникам Волжського на вулиці Набережній, напроти краєзнавчого музею.
  • Пам'ятник засновувачу міста Ф. Г. Логінову, на площі Будівельників, там же розташовані пам'ятні дошки з фотографіями знаменитих волжан.
  • Пам'ятник жертвам політичних репресій, розташований за готелем «Ахтуба», на території парку ім. 60-річчя Жовтня.
  • Старий млин, розташований в 36 кварталі.

Культура[ред.ред. код]

Стара школа, сьогодні — картинна галерея

В Волжському діють 39 установ культури, в тому числі:

  • муніципальна інформаційна бібліотечна система (в склад якої входять 16 бібліотек і Центр історії культури)
  • два Палаци культури
    • «Волгоградгідробуд»
    • «Жовтень»
  • Установа «Парки міста»
  • музичні і художні школи
  • професійні музичні колективи.

Музеї[ред.ред. код]

  • картинна галерея
  • виставковий зал
  • краєзнавчий музей
  • Трамвай-музей «Жива біль», присвячена пам'яті афганської війни.
  • Музей Оборони Заволжжя
  • Музей історії Російського козацтва

Театри[ред.ред. код]

В Волжському діє декілька театрів:

  • Волжський драматичний театр (створений в 2008 році; розміщується в будівлі колишнього кінотеатру «Батьківщина»)
  • Театр-студія «Хоббітон»
  • Театр ляльок.
  • Авангардний молодіжний театр «23:59»
  • Народний театр естрадного танцю «FLASH».

Засоби масової інформації[ред.ред. код]

  • Газета «Ваша газета»
  • Газета «Все для Вас»
  • Газета «Волжская Правда»
  • Газета «Наш город»
  • Газета «Волжская Неделя»
  • Газета «Домино», «Домино Экстра»
  • Газета «Работа. Профессия. Карьера»
  • Літературно-художній альманах «Волжский Парнас»
  • Газета «Волжский Парк»
  • Газета «Блокнот»
  • Газета «Спортзал»[14]
  • Газета «Ноосфера»
  • Газета «Родной город»

Міста-побратими[ред.ред. код]

Договір про побратимські зв'язки Волжського і Оломоуца був укладений в жовтні 1967 р. Майже 25 років в Волжському діяло відділення Товариства радянсько-чехословацької дружби. Побратимство було і між підприємствами Волжського і Оломоуца. Ветерани ВПЗ-15, Волзької ГЕС, Волгоградгідробуду, ВТЗ, завода АТІ пам'ятають багаточисленні зустрічі з чеськими колегами.[15] Оломоуц — місто традиційної Міжнародної виставки квітів «Флора». В 1979 р. волжські квітоводи брали участь у виставці «Флора-Оломоуц» і отримали срібну медаль за гладіолуси, тюльпани, нарциси. Чудова традиція прикрашати місто квітковими клумбами з'явилась в місті разом зі створенням ділянки озеленення, пізніше оранжерейного господарства радгоспу «Квіти Заволжжя», який створила і яким багато років керувала заслужений агроном Росії З.С. Сапожнікова.[15]

В 1973 р. був підписаний договір про побратимство з італійським містом Колленьо, передмісттям Турину. В 1989 р. в Колленьо проводився конкурс молодих художників на найкращу емблему молодіжних ініціатив. В ньому взяли участь представники багатьох країн Європи. Молодий волзький художник Олег Черноскутов став переможцем цього конкурсу.[16]

В 1989 р. був підписаний договір про дружбу між Волжським і двома американськими містами Шейкер-Хайтс і Клівленд-Хайтс, більше десяти років працювало Товариство радянсько-американської дружби. Протягом декількох років в міжнародному дитячому таборі в Сполучених Штатах Америки відпочивали учні з Волжського, переможці міських олімпіад з англійської мови. Неодноразово лікарні міста отримували медичне обладнання від побратимського товариства міст Клівленд-Хайтс і Шейкер-Хайтс.[16]

В 1997 р. підписаний договір про споріднення з містом Ляньюньганом (Китайська Народна Республіка). Місто Ляньюньган розташоване в центральній частині тихоокеанського узбережжя Китаю, населення понад 4 млн людей. Великий порт, пов'язаний з 270 портами світу. Більше 170 назв товарів місцевого виробництва експортується в 50 краї, в тому числе фармацевтичні препарати, створені на основі традиційної китайської і сучасної медицини. В місті створено біля 200 підприємств за допомоги іноземних інвестицій. Привабливий Ляньюньган і для туристів розкішними пісчаними пляжами, джерелами термальних вод, морем.[16]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • В місті існує подвійна нумерація будинків: за вулицями і за мікрорайонами. На вулиці Пушкіна є унікальний будинок, в якому існує навіть подвійна нумерація квартир.
  • Мікрорайони з номерами з 1 по 6 також є кварталами і мають окремі номери. Наприклад, Квартал № 41 — Мікрорайон № 6. Дані адреси рівноправні і не впливають на номер будинку.
  • В районі залізничного вокзалу існують квартали з зарезервованими номерами № 100, 101, 102, з розривом в нумерації від 42 кварталу — останнього.
  • Місту пропонувались різні варіанти назв: П'ятиморськ, Електроград, Гідроград.
  • В Волжському існує декілька вулиць з однією назвою. Наприклад, дві вулиці Жовтневих (одна з них — в селищі Робочий). Також дві вулиці — тезки міста: вул. Волжська в смт Краснооктябрьський і вул. Волжська в Рабочому селищі.
  • В Волжському вул. Карбишева в межах селища Робочого назвається вул. Волжська.
  • В Волжському працює муніципальна установа фізичної культури і спорту «Волжанин». Основна мета — розвиток масового спорту, пропаганда здорового образу життя. Подібних установ в Росії всього п'ять.
  • Найдовша вулиця в місті — проспект Леніна.[17]
  • Існує легенда, згідно з якою місто хотіли назвати Містом Сонця, в честь утопічного твору Томазо Кампанелли. Для міста був навіть спеціально створений пам'ятник письменника, але пізніше рішення було змінене.
  • Волжському присвячені декілька літературних творів: п'єси І. А. Агапової «Срібний котел дурі».[18], «Осокорь и черный янтарь»[19]
  • В Волжському є 7 кільцевих перехрестя:
    • пл. Будівельників,
    • пл. Свердлова,
    • перехрестя вулиць Свердлова, Карбишева, Пушкіна,
    • пл. Леніна,
    • пл. Карбишева,
    • пл. Праці,
    • перехресті вулиць Енгельса, Хіміків, Пушкіна

Відомі люди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б «Города с численностью постоянного населения от 250 тыс. до 500 тыс. человек» (XLS). Банк готовых документов. Федеральна служба державної статистики. Архів оригіналу за 2013-07-08. Процитовано 2009-10-04. 
  2. Пачкалов А. В. Золотоординські населені пункти на місці м. Волжський // Нижньоволжський археологічний вісник (НАВ). Вип. 9. Волгоград ВолДУ — ІА РАН 2008.
  3. «Селища Волжського». Інформаційний сайт міста Волжський. Архів оригіналу за 2011-08-22. 
  4. Рішення про скорочення Гідростроєвського і Промислового районів було прийнято на 8-й позачерговій сесії Волжської міської Ради народних депутатів 20 скликання.
  5. «Новий трамвай для Волжського». VOLGOGRAD.RU. 2006-08-07. Архів оригіналу за 2011-08-22. 
  6. «Волжський знову в числі переможців». VOL34.RU. 2008-04-30. Архів оригіналу за 2011-08-22. 
  7. «Волжський сьогодні». VOL34.RU. Архів оригіналу за 2011-08-22. 
  8. «Станцію обновлять». VOLGOGRAD.RU. 2008-06-24. Архів оригіналу за 2011-08-22. 
  9. МУП «Центральний стадіон»
  10. «Волжський вдруге став найоблаштованішим містом Росії». REGNUM. 2007-08-30. Архів оригіналу за 2011-08-22. 
  11. «Волжани скаржаться на неприємну екологічну ситуацію». VOLGOGRAD.RU. 2006-04-10. Архів оригіналу за 2011-08-22. 
  12. «Атмосферне повітря над Волгоградом і Волжським й надалі дуже брудне». VOLGOGRAD.RU. 2005-06-22. Архів оригіналу за 2011-08-22. 
  13. ««СКАТ» ВСЕ РОЗНЮХАЄ». 2006-07-15. Архів оригіналу за 2011-08-22. 
  14. Газета «Спортзал»
  15. а б Вулиці Волжського. Вулиця Оломоуцька
  16. а б в Вулиці Волжського. Вулиця Дружби
  17. Вулиці Волжського. Проспект Леніна
  18. СЕРЕБРЯНЫЙ КОТЕЛ ДУРИ — О пьесе «Серебряный котел дури»
  19. Lib.ru/Сучасна література: Агапова Ірина Анатоліївна. Осокор і чорний янтар
  20. «Олександр Костріцин». Архів оригіналу за 2013-07-08. Процитовано 2010-01-12. 
  21. «Олександр Костріцин: Я зроблю так, що до росіян будуть відноситись як до сильних гравців». 2009-01-10. Процитовано 2010-01-12. 
  22. Роман Горчаков. (2007-08-27). «Олександр Костріцин: Я грав, щоби навчитися вигравати». Архів оригіналу за 2013-07-08. Процитовано 2010-01-12. 

Посилання[ред.ред. код]