Волошин Євгеній Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Волошин Євгеній Петрович
 Підполковник
Загальна інформація
Народження18 вересня 1978(1978-09-18)
Горішні Плавні, Полтавська область, УРСР
Смерть26 березня 2017(2017-03-26) (38 років)
Малинівка, Донецька область, Україна
(Авіакатастрофа)
Alma MaterХНУПС
Військова служба
Роки служби1996—2017
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Армійська авіація
Формування
 18 ОБрАА
Війни / битвиВійна на сході України
Командування
заступник командира вертолітної ескадрильї
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Волошин.

Євге́ній Петро́вич Воло́шин (нар. 18 вересня 1978(19780918), м. Горішні Плавні, Полтавська область, Українська РСР — 26 березня 2017, с. Малинівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — український військовий льотчик, миротворець, підполковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1978 року в місті Горішні Плавні (на той час — Комсомольськ) на Полтавщині.

1999 року закінчив Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба. Брав участь у миротворчій місії в Африці, був досвідченим пілотом.

Підполковник, командир екіпажу військового гелікоптера Мі-2, заступник командира вертолітної ескадрильї 18-ї окремої бригади армійської авіації Сухопутних військ, в/ч А3384, м. Полтава.

З лютого 2017 року перебував у відрядженні в Краматорську, у складі екіпажу вертольота Мі-2, разом з другим пілотом капітаном Дмитром Мовчаном та бортовим техніком старшим лейтенантом Романом Кандулом. Їхній вертоліт («бджілка», як вони його називали) виконував роль повітряного «таксі», перевозив вантажі та особовий склад Генштабу і Збройних сил у районі проведення АТО, поблизу лінії фронту.

26 березня 2017 року близько 15:00 військовий гелікоптер Мі-2 зазнав авіакатастрофи поблизу села Малинівка Слов'янського району Донецької області, за 13 км від аеродрому Краматорська. За попередніми висновками, вертоліт, що летів на малій висоті, зачепився за лінії електропередач і впав. Загинули троє членів екіпажу, — підполковник Євгеній Волошин, капітан Дмитро Мовчан і старший лейтенант Роман Кандул, та два пасажири — офіцери Озброєння ЗСУ полковники Валерій Мельник і Віктор Калитич[1][2][3][4].

30 березня з військовими льотчиками попрощались у Полтаві. Панахида пройшла в Авіамістечку, на території 18-ї бригади армійської авіації, в/ч А3384[5][6][7][8]. Похований на міському кладовищі у Горішніх Плавнях[9].

Залишилися дружина і 7-річний син.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно, указ Президента України від 11.10.2017 № 318/2017)[10].

На визнання вагомих особистих заслуг перед Полтавщиною та Україною, за зразкове виконання військового і громадянського обов'язку, мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, занесений до Книги Пошани Полтавської обласної ради (посмертно, розпорядження голови Полтавської облради від 02.03.2018 № 40)[11][12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Неподалік Краматорська зазнав авіакатастрофи військовий гелікоптер Мі-2 // Офіційний вебсайт Міністерства оборони України, 26 березня 2017. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 19 вересня 2018.
  2. ↑ Міноборони України публікує імена загиблих внаслідок авіакатастрофи гелікоптера неподалік Краматорська 26 березня 2017 р. // Офіційний вебсайт Міністерства оборони України, 27 березня 2017. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 19 вересня 2018.
  3. ↑ Нові подробиці авіакатастрофи під Краматорськом // «Новини Донбасу», 27 березня 2017 [Архівовано 19 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  4. ↑ Кременчужанин Дмитро Мовчан загинув під час падіння військового вертольота під Краматорськом // «Телеграф», 27 березня 2017. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 19 вересня 2018.
  5. ↑ У Полтаві прощатимуться з військовими, які загинули в авіакатастрофі під Краматорськом // «Коло», 28 березня 2017. Архів оригіналу за 30 березня 2017. Процитовано 19 вересня 2018.
  6. ↑ Проліт бойових вертольотів, військовий оркестр і салют як останні урочистості // Телеканал «Місто», 30 березня 2017. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 19 вересня 2018.
  7. ↑ Попрощались із загиблим екіпажем Мі-2 // «Gazeta.ua», 30 березня 2017. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 19 вересня 2018.
  8. ↑ Під залпи військового салюту: Полтава прощається із загиблими у катастрофі Мі-2 // «5 канал», 30 березня 2017. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
  9. ↑ Прощання із офіцером Збройних сил України Євгенієм Волошиним // Офіційний сайт Горішньоплавнівської міської ради, 31 березня 2017. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 19 вересня 2018.
  10. ↑ Указ Президента України від 11 жовтня 2017 року № 318/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
  11. ↑ Голова обласної ради Олександр Біленький видав розпорядження про занесення до Книги Пошани Полтавської обласної ради // Сайт Полтавської обласної ради, 6 березня 2018. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
  12. ↑ Розпорядження голови обласної ради № 40 // Сайт Полтавської обласної ради (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 липня 2018. Процитовано 6 червня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]


Воєначальник Це незавершена стаття про військового діяча або діячку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Волошин_Євгеній_Петрович&oldid=38200085